Psalms 49

Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом.

(Til sangmesteren. Af Koras sønner. En salme.) Hør det, alle Folkeslag, lyt til, al Verdens Folk,

Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту,

både høj og lav, både rig og fattig!

і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий,

Min Mund skal tale Visdom, mit Hjerte udgransker Indsigt;

мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність,

jeg bøjer mit Øre til Tankesprog, råder min Gåde til Strengeleg.

нахилю своє ухо до приказки, розв'яжу свою загадку лірою!

Hvorfor skulle jeg frygte i de onde dage, når mine lumske Fjender omringer mig med Brøde,

Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців,

de, som stoler på deres gods og bryster sig af deres store rigdom?

які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться?

Visselig, ingen kan købe sin sjæl fri og give Gud en løsesum

Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові,

- Prisen for hans sjæl blev for høj, for evigt måtte han opgive det - så han kunde blive i Live

бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки,

og aldrig få Graven at se;

щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!

nej, han skal se den; Vismænd dør, både Dåre og Tåbe går bort. Deres Gods må de afstå til andre,

Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє...

deres Grav er deres Hjem for evigt, deres Bolig Slægt efter Slægt, om Godser end fik deres Navn.

Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі,

Trods Herlighed bliver Mennesket ikke, han er som Dyrene, der forgår.

та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине!

Så går det dem, der tror sig trygge, så ender det for dem, deres Tale behager. - Sela.

Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села.

I Dødsriget drives de ned som Får, deres Hyrde skal Døden være; de oprigtige træder på dem ved Gry, deres Skikkelse går Opløsning i Møde, Dødsriget er deres Bolig.

Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них...

Men Gud udløser min Sjæl af Dødsrigets Hånd, thi han tager mig til sig. - Sela.

Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.

Frygt ej, når en Mand bliver rig, når hans Huses Herlighed øges;

Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її,

thi intet tager han med i Døden, hans Herlighed følger ham ikke.

бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею!

Priser han end i Live sig selv: "De lover dig for din Lykke!"

Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро,

han vandrer til sine Fædres Slægt, der aldrig får Lyset at skue.

вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!

Den, som lever i Herlighed, men uden Forstand, han er som Dyrene, der forgår.