Luke 10

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Men derefter udvalgte Herren også halvfjerdsindstyve andre og sendte dem ud to og to forud for sig, til hver By og hvert Sted, hvorhen han selv vilde komme.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Og han sagde til dem: "Høsten er stor, men Arbejderne ere få; beder derfor Høstens Herre om, at han vil sende Arbejdere ud til sin Høst.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Går ud! Se, jeg sender eder som Lam midt iblandt Ulve.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Bærer ikke Pung, ikke Taske, ej heller Sko; og hilser ingen på Vejen!

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

Men hvor I komme ind i et Hus, siger der først: Fred være med dette Hus!

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

Og er der sammesteds et Fredens Barn, skal eders Fred Hvile på ham; men hvis ikke, da skal den vende tilbage til eder igen.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

Men bliver i det samme Hus, spiser og drikker, hvad de have; thi Arbejderen er sin Løn værd. I må ikke flytte fra Hus til Hus

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

Og hvor I komme ind i en By. og de modtage eder, spiser der, hvad der sættes for eder;

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

og Helbreder de syge, som ere der, og siger dem: Guds Rige er kommet nær til eder.

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

Men hvor I komme ind i en By og de ikke modtage eder, der skulle I gå ud på dens Gader og sige:

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Endog det Støv, som hænger ved vore Fødder fra eders By, tørre vi af til eder; dog dette skulle I vide, at Guds Rige er kommet nær.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Men jeg siger eder, det skal gå Sodoma tåleligere på hin Dag end den By.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Ve dig, Korazin! ve dig, Bethsajda! thi dersom de kraftige Gerninger, som ere skete i eder, vare skete i Tyrus og Sidon, da havde de for længe siden omvendt sig, siddende i Sæk og Aske.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

Men det skal gå Tyrus og Sidon tåleligere ved Dommen end eder.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

Og du, Kapernaum, som er bleven ophøjet indtil Himmelen, du skal nedstødes indtil Dødsriget.

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

Den, som hører eder, hører mig, og den, som foragter eder, foragter mig; men den, som foragter mig, foragter den, som udsendte mig."

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Men de halvfjerdsindsfyve vendte tilbage med Glæde og sagde: "Herre! også de onde Ånder ere os lydige i dit Navn."

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Men han sagde til dem: "Jeg så Satan falde ned fra Himmelen som et Lyn.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Se, jeg har givet eder Myndighed til at træde på Slanger og Skorpioner og over hele Fjendens Magt, og slet intet skal skade eder.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Dog, glæder eder ikke derover, at Ånderne ere eder lydige; men glæder eder over, at eders Navne ere indskrevne i Himlene."

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

I den samme Stund frydede Jesus sig i den Helligånd og sagde: "Jeg priser dig, Fader, Himmelens og Jordens Herre! fordi du har skjult dette for vise og forstandige og åbenbaret det for umyndige. Ja, Fader! thi således skete det, som var velbehageligt for dig.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

Alle Ting ere mig overgivne af min Fader; og ingen kender, hvem Sønnen er, uden Faderen, og hvem Faderen er, uden Sønnen og den, for hvem Sønnen vil åbenbare ham."

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Og han vendte sig til Disciplene og sagde særligt til dem: "Salige ere de Øjne, som se det, I se.

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

Thi jeg siger eder, at mange Profeter og Konger have ville se det, I se, og have ikke set det, og høre det, I høre, og have ikke hørt det."

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

Og se, en lovkyndig stod op og fristede ham og sagde: "Mester! hvad skal jeg gøre, for at jeg kan arve et evigt Liv?"

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

Men han sagde til ham: "Hvad er der skrevet i Loven, hvorledes læser du?".

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Men han svarede og sagde til ham: "Du skal elske Herren din Gud af hele dit Hjerte og med hele din Sjæl og med hele din Styrke og med hele dit Sind, og din Næste som dig selv."

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Men han sagde til ham: "Du svarede ret; gør dette, så skal du leve."

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Men han vilde gøre sig selv retfærdig og sagde til Jesus: "Hvem er da min Næste?"

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Men Jesus svarede og sagde: "Et Menneske gik ned fra Jerusalem til Jeriko, og han faldt iblandt Røvere, som både klædte ham af og sloge ham og gik bort og lod ham ligge halvdød.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Men ved en Hændelse gik en Præst den samme Vej ned, og da han så ham, gik han forbi.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Ligeså også en Levit; da han kom til Stedet, gik han hen og så ham og gik forbi.

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

Men en Samaritan, som var på Rejse, kom til ham, og da han så ham, ynkedes han inderligt.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

Og han gik hen til ham, forbandt hans Sår og gød Olie og Vin deri, løftede ham op på sit eget Dyr og førte ham til et Herberge og plejede ham.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

Og den næste Dag tog han to Denarer frem og gav Værten dem og sagde: Plej ham! og hvad mere du lægger ud, vil jeg betale dig, når jeg kommer igen.

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

Hvilken af disse tre tykkes dig nu at have været hans Næste, der var falden iblandt Røverne?"

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

Men han sagde: "Han, som øvede.Barmhjertighed imod ham." Og Jesus sagde til ham: "Gå bort, og gør du ligeså!"

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Men det skete, medens de vare på Vandring, gik han ind i en Landsby; og en Kvinde ved Navn Martha modtog ham i sit Hus.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

Og hun havde en Søster, som hed Maria, og hun satte sig ved Herrens Fødder og hørte på hans Tale.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Men Martha havde travlt med megen Opvartning; og hun kom hen og sagde: "Herre! bryder du dig ikke om, at min Søster har ladet mig opvarte ene? Sig hende dog, at hun skal hjælpe mig."

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

Men Herren svarede og sagde til hende: "Martha! Martha! du gør dig Bekymring og Uro med mange Ting;

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

men eet er fornødent. Maria har valgt den gode Del, som ikke skal tages fra hende."