Job 35

І говорив Елігу та й сказав:

Ještě mluvil Elihu, a řekl:

Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

Domníváš-liž se, že jsi to s soudem řekl: Spravedlnost má převyšuje Boží?

Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?

Nebo jsi řekl: Co mi prospěje, jaký užitek budu míti, bych i nehřešil?

Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

Já odpovím tobě místně, i tovaryšům tvým s tebou.

Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

Pohleď na nebe a viz, anobrž spatř oblaky, vyšší, než-lis ty.

Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?

Jestliže bys hřešil, co svedeš proti němu? A byť se i rozmnožily nešlechetnosti tvé, co mu uškodíš?

Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?

Budeš-li spravedlivý, čeho mu udělíš? Aneb co z ruky tvé vezme?

Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

Každémuť člověku bezbožnost jeho uškodí, a synu člověka spravedlnost jeho prospěje.

Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

Z množství nátisk trpících, kteréž k tomu přivodí, aby úpěli a křičeli pro ukrutnost povýšených,

Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

Žádný neříká: Kde jest Bůh stvořitel můj? Ješto on dává zpěv i v noci.

що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

On vyučuje nás nad hovada zemská, a nad ptactvo nebeské moudřejší nás činí.

Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.

Tehdáž volají-li pro pýchu zlých, nebývají vyslyšáni.

Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.

A jistě žeť ošemetnosti nevyslýchá Bůh silný, a Všemohoucí nepatří na ni.

Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

Mnohem méně, jestliže díš: Nepatříš na to. Sám s sebou vejdi v soud před ním, a doufej v něho.

А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,

Ale nyní poněvadž nic není těch věcí, navštívil jej hněv jeho; nebo nechce znáti hojnosti této veliké.

то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...

A protož marně Job otvírá ústa svá, hloupě rozmnožuje řeči své.