Isaiah 3

Бо Господь ось, Господь Саваот візьме з Єрусалиму й з Юдеї підпору й опору: усяку підпору від хліба, і всяку підпору води,

Nebo aj, Pán, Hospodin zástupů, odejme od Jeruzaléma a Judy hůl a podporu, všelijakou hůl chleba a všelikou podporu vody,

лицаря та вояка, суддю та пророка, і чарівника та старого,

Silného i muže válečného, soudce i proroka, mudrce i starce,

п'ятдесятника та родовитого, і радника, і в мистецтві премудрого, і в закляттях умілого,

Padesátníka i počestného, i rádci, i vtipného řemeslníka, i výmluvného,

і за правителів дам юнаків, і дітваки запанують над ними!

A dám jim děti za knížata; děti, pravím, panovati budou nad nimi.

І буде чавити народ один одного, і кожен свого ближнього! Повстане хлопчак на старого, а легковажений на поважаного...

I bude ssužovati v lidu jeden druhého, a bližní bližního svého; zpurně se postaví dítě proti starci, a chaterný proti vzácnému.

Бо схопить брат брата свого в домі батька свого та й скаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, і під рукою твоєю хай буде руїна оця!

Pročež se chopí jeden každý bratra svého z domu otce svého, a dí: Máš oděv, knížetem naším budeš, a pád tento zdrž rukou svou.

Того дня він підійме свій голос та й скаже: Не буду я рани обв'язувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одягу, не настановляйте мене за правителя люду!

Ale on přisáhne v ten den, řka: Nebuduť vázati těch ran, nebo v domě mém není chleba ani oděvu; neustanovujtež mne knížetem lidu.

Бо рухнув Єрусалим, і впала Юдея, бо їхній язик та їхній чин проти Господа, щоб упертими бути очам Його слави...

Nebo se obořil Jeruzalém, a Juda padl, proto že jazyk jejich a skutkové jejich jsou proti Hospodinu, k dráždění očí slávy jeho.

Проти них свідчить вираз лиця їхнього, а гріх свій вони виявляють, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони собі зло!

Nestydatost tváři jejich svědčí proti nim; hřích zajisté svůj jako Sodomští ohlašují, a netají. Běda duši jejich, nebo sami na sebe uvodí zlé.

Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони споживуть плід учинків своїх.

Rcete spravedlivému: Dobře bude; nebo ovoce skutků svých jísti bude.

Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!

Ale běda bezbožnému, zle bude; nebo odplata rukou jeho dána jemu bude.

Народ Мій, дітиська його утискають, а жінки мають гору над ним... Народе ти Мій, твої провідники вчинили блудячим тебе, і дорогу стежок твоїх сплутали!

Lidu mého knížata jsou děti, a ženy panují nad ním. Lide můj, kteříž tě vodí, svodí tě, a cestu stezek tvých ukrývají.

Господь став на прю, і стоїть, щоб судити народи.

Stojíť Hospodin k rozsudku, stojí, pravím, k rozsudku s lidmi.

Господь іде на суд, щоб судитись з старшими народу Свого та з вождями його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!

Hospodin k soudu přijde proti starším lidu svého a knížatům jejich, a dí: Vy jste pohubili vinici mou, loupež chudého jest v domích vašich.

Що це сталося вам, що народ Мій ви гнобите та утискаєте вбогих? Так говорить Господь, Бог Саваот.

Proč vy nuzíte lid můj, a tváře chudých zahanbujete? praví Pán, Hospodin zástupů.

І промовив Господь: Зате, що дочки Сіонські загорділи, і ходять витягненошиї, і моргають очима, і все ходять дрібними крочками, і дзвонять спряжками на ногах своїх,

I dí Hospodin: Proto že se pozdvihují dcery Sionské, a chodí s vytaženým krkem, a pasou očima, protulujíce se, a zdrobna kráčejíce, i nohama svýma lákají,

тому вчинить Господь тім'я Сіонських дочок паршивим, і їхній сором обнажить Господь!...

Protož okydne Pán prašivinou vrch hlavy dcer Sionských, a Hospodin hanbu jejich obnaží.

Того дня поскидає Господь окрасу спряжок на їхніх ногах, і чільця, і місяці,

V ten den odejme Pán okrasu těch nástrah, totiž paučníky a halže,

сережки, нараменники, і серпанки,

Jablka zlatá a spinadla a čepce,

і завої, і ланцюжки на ногах, і пояски, і пляшечки з пахощами, і чарівничі привіски,

Biréty a zápony, tkanice, punty a náušnice,

персні, і сережки носові,

Prsteny a náčelníky,

чудові убрання, і окриття, і намітки та торби,

Proměnná roucha, i plášťky, i roušky, i vačky,

дзеркала й льняні хитони та турбани, і прозорі покривала.

I zrcadla, i čechlíky, i věnce, i šlojíře.

І станеться, замість бальзаму сморід буде, і замість пояса шнур, а замість мистецько укладених кучерів лисина, і замість хитона цінного верета з паском, а замість краси спаленина!

A budeť místo vonných věcí hnis, a místo pasů roztržení, a místo strojení kadeří lysina, a místo širokého podolku bude přepásání pytlem, obhoření pak místo krásy.

Попадають мужі твої від меча, а лицарство твоє на війні,

Muži tvoji od meče padnou, a silní tvoji v boji.

і будуть стогнати та плакати ворота її, і буде спустошена, й сяде на землю Сіонська дочка...

I budou plakati a kvíliti brány jeho, a spustlý na zemi seděti bude.