Romans 9

Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,

Istinu govorim u Kristu, ne lažem; susvjedok mi je savjest moja u Duhu Svetom:

що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!

silna mi je tuga i neprekidna bol u srcu.

Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;

Da, htio bih ja sam proklet biti, odvojen od Krista, za braću svoju, sunarodnjake svoje po tijelu.

вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,

Oni su Izraelci, njihovo je posinstvo, i Slava, i Savezi, i zakonodavstvo, i bogoštovlje, i obećanja;

що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.

njihovi su i oci, od njih je, po tijelu, i Krist, koji je iznad svega, Bog blagoslovljen u vjekove. Amen.

Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,

Ali ne kao da se izjalovila riječ Božja. Jer nisu Izrael svi koji potječu od Izraela;

і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.

i nisu svi djeca Abrahamova zato što su njegovo potomstvo, nego po Izaku će ti se nazivati potomstvo;

Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.

to jest: djeca tijela nisu i djeca Božja, nego - djeca obećanja računaju se u potomstvo.

А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.

Evo doista riječi obećanja: U ovo ću doba doći i Sara će imati sina.

І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,

Ali ne samo to! I Rebeka je s jednim, s Izakom, ocem našim, zanijela.

бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні

Pa kad još blizanci ne bijahu rođeni niti učiniše što dobro ili zlo - da bi trajnom ostala odluka Božja o izabranju:

не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,

ne po djelima, nego po onome tko poziva - rečeno joj je: Stariji će služiti mlađemu,

як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.

kako je pisano: Jakova sam zavolio, a Ezav mi omrznu.

Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!

Što ćemo dakle reći? Možda da u Boga ima nepravde? Nipošto!

Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.

Ta Mojsiju veli: Smilovat ću se komu hoću da se smilujem; sažalit ću se nad kim hoću da se sažalim.

Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.

Nije dakle do onoga koji hoće ni do onoga koji trči, nego do Boga koji se smiluje.

Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.

Jer Pismo veli faraonu: Zato te upravo podigoh da na tebi pokažem svoju moć i da se razglasi ime moje po svoj zemlji.

Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.

Tako dakle: smiluje se komu hoće, a otvrdnjuje koga hoće.

А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?

Da, reći ćeš mi: Što se onda još tuži? Ta tko se to volji njegovoj odupro?

Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?

Čovječe, tko si ti zapravo da se pravdaš s Bogom? Zar da djelo rekne tvorcu: "Što si me ovakvim načinio?"

Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?

Ili zar lončar nema vlasti nad glinom da od istoga tijesta načini posudu sad časnu, sad nečasnu.

Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,

A što ako je Bog, hoteći očitovati gnjev i obznaniti svoju moć u silnoj strpljivosti podnosio posude gnjeva, dozrele za propast,

і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,

da obznani bogatstvo slave svoje na posudama milosrđa, koje unaprijed pripravi za slavu,

на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.

na nama koje pozva ne samo između Židova nego i između pogana?

Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,

Tako i u Hošeji veli: Ne-narod moj prozvat ću narodom mojim i Neljubljenu ljubljenom.

і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!

Na mjestu gdje im je rečeno: Vi niste moj narod prozvat će se sinovi Boga živoga.

А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,

Izaija pak proglasuje o Izraelu: Zaista, sinova će Izraelovih brojem biti kao pijeska morskog - Ostatak će se spasiti;

бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!

jer riječ će ispuniti i uskoro izvršiti Gospodin na zemlji.

І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!

Tako je Izaija i prorekao: Da nam Gospodin nad Vojskama ne ostavi sjeme, ko Sodoma bismo bili i Gomori nalik.

Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,

Što ćemo dakle reći? Da pogani koji nisu tražili pravednosti stekoše pravednost, pravednost po vjeri.

а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.

Izrael pak koji je tražio neki zakon pravednosti, nije do zakona dopro.

Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,

Zašto? Jer nije tražio po vjeri, nego kao po djelima. Spotakoše se o kamen spoticanja,

як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

kao što je pisano: Evo postavljam na Sionu kamen spoticanja i stijenu posrtanja. Ali tko u nj vjeruje, neće se postidjeti.