Romans 8

Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,

Nikakve dakle sada osude onima koji su u Kristu Isusu!

бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.

Ta zakon Duha života u Kristu Isusu oslobodi me zakona grijeha i smrti.

Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,

Uistinu, što je bilo nemoguće Zakonu, jer je zbog tijela onemoćao, Bog je učinio: poslavši Sina svoga u obličju grešnoga tijela i s obzirom na grijeh, osudi grijeh u tijelu

щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.

da se pravednost Zakona ispuni u nama koji ne živimo po tijelu nego po Duhu.

Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.

Da, oni koji žive po tijelu, teže za onim što je tjelesno; a koji po Duhu, za onim što je Duhovo:

Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,

težnja je tijela smrt, a težnja Duha život i mir.

думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.

Jer težnja je tijela protivna Bogu: zakonu se Božjemu ne podvrgava, a i ne može.

І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.

Oni pak koji su u tijelu, ne mogu se Bogu svidjeti.

А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.

A vi niste u tijelu, nego u Duhu, ako Duh Božji prebiva u vama. A nema li tko Duha Kristova, taj nije njegov.

А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.

I ako je Krist u vama, tijelo je doduše mrtvo zbog grijeha, ali Duh je život zbog pravednosti.

А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.

Ako li Duh Onoga koji uskrisi Isusa od mrtvih prebiva u vama, Onaj koji uskrisi Krista od mrtvih oživit će i smrtna tijela vaša po Duhu svome koji prebiva u vama.

Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;

Dakle, braćo, dužnici smo, ali ne tijelu da po tijelu živimo!

бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.

Jer ako po tijelu živite, umrijeti vam je, ako li pak Duhom usmrćujete tjelesna djela, živjet ćete.

Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

Svi koje vodi Duh Božji sinovi su Božji.

бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!

Ta ne primiste duh robovanja da se opet bojite, nego primiste Duha posinstva u kojem kličemo: "Abba! Oče!"

Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.

Sam Duh susvjedok je s našim duhom da smo djeca Božja;

А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.

ako pak djeca, onda i baštinici, baštinici Božji, a subaštinici Kristovi, kada doista s njime zajedno trpimo, da se zajedno s njime i proslavimo.

Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.

Smatram, uistinu: sve patnje sadašnjega vremena nisu ništa prema budućoj slavi koja se ima očitovati u nama.

Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,

Doista, stvorenje sa svom žudnjom iščekuje ovo objavljenje sinova Božjih:

бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,

stvorenje je uistinu podvrgnuto ispraznosti - ne po svojoj volji, nego zbog onoga koji ga podvrgnu - ali u nadi.

що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.

Jer i stvorenje će se osloboditi robovanja pokvarljivosti da sudjeluje u slobodi i slavi djece Božje.

Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.

Jer znamo: sve stvorenje zajedno uzdiše i muči se u porođajnim bolima sve do sada.

Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.

Ali ne samo ono! I mi koji imamo prvine Duha, i mi u sebi uzdišemo iščekujući posinstvo, otkupljenje svoga tijela.

Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?

Ta u nadi smo spašeni! Nada pak koja se vidi nije nada. Jer što tko gleda, kako da se tomu i nada?

А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.

Nadamo li se pak onomu čega ne gledamo, postojano to iščekujemo.

Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.

Tako i Duh potpomaže našu nemoć. Doista ne znamo što da molimo kako valja, ali se sam Duh za nas zauzima neizrecivim uzdasima.

А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.

A Onaj koji proniče srca zna koja je želja Duha - da se on po Božju zauzima za svete.

І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.

Znamo pak da Bog u svemu na dobro surađuje s onima koji ga ljube, s onima koji su odlukom njegovom pozvani.

Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.

Jer koje predvidje, te i predodredi da budu suobličeni slici Sina njegova te da on bude prvorođenac među mnogom braćom.

А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.

Koje pak predodredi, te i pozva; koje pozva, te i opravda; koje opravda, te i proslavi.

Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?

Što ćemo dakle na to reći? Ako je Bog za nas, tko će protiv nas?

Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?

Ta on ni svojega Sina nije poštedio, nego ga je za sve nas predao! Kako nam onda s njime neće sve darovati?

Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.

Tko će optužiti izabranike Božje? Bog opravdava!

Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.

Tko će osuditi? Krist Isus umrije, štoviše i uskrsnu, on je i zdesna Bogu - on se baš zauzima za nas!

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

Tko će nas rastaviti od ljubavi Kristove? Nevolja? Tjeskoba? Progonstvo? Glad? Golotinja? Pogibao? Mač?

Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.

Kao što je pisano: Poradi tebe ubijaju nas dan za danom i mi smo im ko ovce za klanje.

Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.

U svemu tome nadmoćno pobjeđujemo po onome koji nas uzljubi.

Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,

Uvjeren sam doista: ni smrt ni život, ni anđeli ni vlasti, ni sadašnjost ni budućnost, ni sile,

ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!

ni dubina ni visina, ni ikoji drugi stvor neće nas moći rastaviti od ljubavi Božje u Kristu Isusu Gospodinu našem.