Psalms 139

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

Zborovođi. Davidov. Jahve, proničeš me svega i poznaješ,

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

ti znaš kada sjednem i kada ustanem, izdaleka ti već misli moje poznaješ.

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

Hodam li ili ležim, sve ti vidiš, znani su ti svi moji putovi.

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

Riječ mi još nije na jezik došla, a ti, Jahve, sve već znadeš.

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

S leđa i s lica ti me obuhvaćaš, na mene si ruku svoju stavio.

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

Znanje to odveć mi je čudesno, previsoko da bih ga dokučio.

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

Kamo da idem od duha tvojega i kamo da od tvog lica pobjegnem?

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

Ako se na nebo popnem, ondje si, ako u Podzemlje legnem, i ondje si.

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

Uzmem li krila zorina pa se naselim moru na kraj

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

i ondje bi me ruka tvoja vodila, desnica bi me tvoja držala.

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

Reknem li: "Nek' me barem tmine zakriju i nek' me noć umjesto svjetla okruži!" -

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

ni tmina tebi neće biti tamna: noć sjaji kao dan i tama kao svjetlost.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

Jer ti si moje stvorio bubrege, satkao me u krilu majčinu.

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

Hvala ti što sam stvoren tako čudesno, što su djela tvoja predivna. Dušu moju do dna si poznavao,

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

kosti moje ne bjehu ti sakrite dok nastajah u tajnosti, otkan u dubini zemlje.

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

Oči tvoje već tada gledahu djela moja, sve već bješe zapisano u knjizi tvojoj: dani su mi određeni dok još ne bješe ni jednoga.

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

Kako su mi, Bože, naumi tvoji nedokučivi, kako li je neprocjenjiv zbroj njihov.

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

Da ih brojim? Više ih je nego pijeska! Dođem li im do kraja, ti mi preostaješ!

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

De, istrijebi, Bože, zlotvora, krvoloci nek' odstupe od mene!

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

Jer podmuklo se bune protiv tebe, uzalud se dižu tvoji dušmani.

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

Jahve, zar da ne mrzim tvoje mrzitelje? Zar da mi se ne gade protivnici tvoji?

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

Mržnjom dubokom ja ih mrzim i držim ih svojim neprijateljima.

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

Pronikni me svega, Bože, srce mi upoznaj, iskušaj me i upoznaj misli moje:

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

pogledaj, ne idem li putem pogubnim i povedi me putem vječnim!