Luke 10

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Nakon toga odredi Gospodin drugih sedamdesetdvojicu učenika i posla ih po dva pred sobom u svaki grad i u svako mjesto kamo je kanio doći.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Govorio im je: "Žetva je velika, ali radnika malo. Molite dakle gospodara žetve da radnike pošalje u žetvu svoju.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Idite! Evo, šaljem vas kao janjce među vukove.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Ne nosite sa sobom ni kese, ni torbe, ni obuće. I nikoga putem ne pozdravljajte.

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

U koju god kuću uđete, najprije recite: 'Mir kući ovoj!'

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

Bude li tko ondje prijatelj mira, počinut će na njemu mir vaš. Ako li ne, vratit će se na vas.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

U toj kući ostanite, jedite i pijte što se kod njih nađe. Ta vrijedan je radnik plaće svoje. Ne prelazite iz kuće u kuću."

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

"Kad u koji grad uđete pa vas prime, jedite što vam se ponudi

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

i liječite bolesnike koji su u njemu. I kazujte im: 'Približilo vam se kraljevstvo Božje!'

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

A kad u neki grad uđete pa vas ne prime, iziđite na njegove ulice i recite:

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

'I prašinu vašega grada, koja nam se nogu uhvatila, stresamo vam sa sebe! Ipak znajte ovo: Približilo se kraljevstvo Božje!'

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Kažem vam: Sodomcima će u onaj dan biti lakše negoli tomu gradu."

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

"Jao tebi, Korozaine! Jao tebi, Betsaido! Da su se u Tiru i Sidonu zbila čudesa koja su se dogodila u vama, odavna bi već, sjedeć u kostrijeti i pepelu, činili pokoru.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

Ali Tiru i Sidonu bit će na Sudu lakše negoli vama.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

I ti Kafarnaume! Zar ćeš se do neba uzvisiti? Do u Podzemlje ćeš se strovaliti.

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

Tko vas sluša, mene sluša; tko vas prezire, mene prezire. A tko mene prezire, prezire onoga koji mene posla."

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Vratiše se zatim sedamdesetdvojica radosni govoreći: "Gospodine, i zlodusi nam se pokoravaju na tvoje ime!"

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

A on im reče: "Promatrah Sotonu kako poput munje s neba pade.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Evo, dao sam vam vlast da gazite po zmijama i štipavcima i po svoj sili neprijateljevoj i ništa vam neće naškoditi.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Ali ne radujte se što vam se duhovi pokoravaju, nego radujte se što su vam imena zapisana na nebesima."

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

U taj isti čas uskliknu Isus u Duhu Svetom: "Slavim te, Oče, Gospodaru neba i zemlje, što si ovo sakrio od mudrih i umnih, a objavio malenima. Da, Oče! Tako se tebi svidjelo.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

Sve mi preda Otac moj i nitko ne zna tko je Sin - doli Otac; niti tko je Otac - doli Sin i onaj kome Sin hoće da objavi."

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Tada se okrene učenicima pa im nasamo reče: "Blago očima koje gledaju što vi gledate!

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

Kažem vam: mnogi su proroci i kraljevi htjeli vidjeti što vi gledate, ali nisu vidjeli; i čuti što vi slušate, ali nisu čuli!"

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

I gle, neki zakonoznanac usta i, da ga iskuša, upita: "Učitelju, što mi je činiti da život vječni baštinim?"

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

A on mu reče: "U Zakonu što piše? Kako čitaš?"

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Odgovori mu onaj: Ljubi Gospodina Boga svojega iz svega srca svoga, i svom dušom svojom, i svom snagom svojom, i svim umom svojim; i svoga bližnjega kao sebe samoga!"

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Reče mu na to Isus: "Pravo si odgovorio. To čini i živjet ćeš."

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Ali hoteći se opravdati, reče on Isusu: "A tko je moj bližnji?"

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Isus prihvati i reče: "Čovjek neki silazio iz Jeruzalema u Jerihon. Upao među razbojnike koji ga svukoše i izraniše pa odoše ostavivši ga polumrtva.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Slučajno je onim putem silazio neki svećenik, vidje ga i zaobiđe.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

A tako i levit: prolazeći onuda, vidje ga i zaobiđe.

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

Neki Samarijanac putujući dođe do njega, vidje ga, sažali se

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

pa mu pristupi i povije rane zalivši ih uljem i vinom. Zatim ga posadi na svoje živinče, odvede ga u gostinjac i pobrinu se za nj.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

Sutradan izvadi dva denara, dade ih gostioničaru i reče: 'Pobrini se za njega. Ako što više potrošiš, isplatit ću ti kad se budem vraćao.'"

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

"Što ti se čini, koji je od ove trojice bio bližnji onomu koji je upao među razbojnike?"

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

On odgovori: "Onaj koji mu iskaza milosrđe." Nato mu reče Isus: "Idi pa i ti čini tako!"

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Dok su oni tako putovali, uđe on u jedno selo. Žena neka, imenom Marta, primi ga u kuću.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

Imala je sestru koja se zvala Marija. Ona sjede do nogu Gospodinovih i slušaše riječ njegovu.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

A Marta bijaše sva zauzeta posluživanjem pa pristupi i reče: "Gospodine, zar ne mariš što me sestra samu ostavila posluživati? Reci joj dakle da mi pomogne."

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

Odgovori joj Gospodin: "Marta, Marta! Brineš se i uznemiruješ za mnogo,

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

a jedno je potrebno. Marija je uistinu izabrala bolji dio, koji joj se neće oduzeti."