Genesis 21

А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

И ГОСПОД посети Сара, както беше казал; и ГОСПОД направи на Сара, както беше говорил.

І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

И Сара забременя и роди син на Авраам в старините му, в определеното му от Бога време.

І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

И Авраам нарече сина, който му се роди, когото Сара му роди, Исаак.

І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

И на осмия ден Авраам обряза сина си Исаак, както му беше заповядал Бог.

А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

А Авраам беше на сто години, когато му се роди синът му Исаак.

І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

И Сара каза: Бог ми направи смях; всеки, който чуе, ще се смее заедно с мен.

І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

Каза още: Кой би казал на Авраам, че Сара ще кърми синове — защото му родих син в старините му.

І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

А когато детето порасна, го отбиха. И в деня, когато отбиха Исаак, Авраам направи голямо угощение.

І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

А Сара видя, че синът на египтянката Агар, когото бе родила на Авраам, се присмива,

І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

затова каза на Авраам: Изпъди тази слугиня и сина й, защото синът на тази слугиня няма да наследи с моя син Исаак!

Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

Но тази дума се видя твърде тежка на Авраам поради сина му Исмаил.

І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

Но Бог каза на Авраам: Да не ти се вижда тежко за момчето и за слугинята ти; за всичко, което ти каза Сара, послушай гласа й, защото по Исаак ще се нарече твоето потомство.

І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

Но и от сина на слугинята ще направя да стане народ, понеже е твое потомство.

І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

Тогава на сутринта Авраам стана рано, взе хляб и мех с вода и ги даде на Агар, като ги сложи на рамото й; даде й и детето и я изпрати. А тя отиде и се скиташе в пустинята Вирсавее.

І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

Но водата в меха се свърши; и тя хвърли детето под един храст,

І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

и отиде и седна насреща, на един хвърлей на стрела разстояние, защото си каза: Да не гледам, като умира детето. И като седна насреща, издигна глас и заплака.

І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

А Бог чу гласа на момчето. И Божият Ангел извика към Агар от небето и каза: Какво ти е, Агар? Не се бой, защото Бог чу гласа на момчето от мястото, където е.

Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

Стани, вдигни момчето и го крепи с ръката си, защото ще направя от него велик народ.

І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

Тогава Бог й отвори очите и тя видя кладенец с вода, и отиде и напълни меха с вода, и даде на момчето да пие.

І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

А Бог беше с момчето и то порасна и се засели в пустинята, и стана стрелец.

І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

Засели се в пустинята Фаран и майка му му взе жена от египетската земя.

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

По онова време Авимелех и военачалникът му Фихол говориха на Авраам и казаха: Бог е с теб във всичко, което правиш.

А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

И сега, закълни ми се тук в Бога, че няма да постъпваш невярно нито с мен, нито с рода ми, нито с потомството ми; а според благостта, която съм показал към теб, ще показваш и ти към мен и към земята, в която пребиваваш като чужденец.

І сказав Авраам: Я присягаю!

И Авраам каза: Заклевам се.

І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

А Авраам изобличи Авимелех за водния кладенец, който слугите на Авимелех бяха отнели насила.

І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

Но Авимелех каза: Не знам кой е направил това нещо, нито ти си ми казал за това, нито аз съм чул, освен днес.

І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

Тогава Авраам взе овце и говеда и ги даде на Авимелех, и двамата сключиха договор.

І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

И Авраам отдели седем женски агнета от стадото.

І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

И Авимелех каза на Авраам: Какви са тези женски агнета, които си отделил?

А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

А той каза: Тези седем женски агнета ще вземеш от мен, да ми бъдат за свидетелство, че аз съм изкопал този кладенец.

Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

Затова той нарече онова място Вирсавее, защото там двамата се заклеха.

І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

Така те сключиха договор във Вирсавее. И Авимелех и военачалникът му Фихол станаха и се върнаха във филистимската земя.

А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

И Авраам насади боже дърво във Вирсавее и там призова Името на ГОСПОДА, Вечния Бог.

І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.

И Авраам остана като чужденец във филистимската земя много дни.