Psalms 77

Εις τον πρωτον μουσικον, δια Ιεδουθουν. Ψαλμος του Ασαφ. Η φωνη μου ειναι προς τον Θεον, και εβοησα η φωνη μου ειναι προς τον Θεον, και εδωκεν εις εμε ακροασιν.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів.

Εν ημερα θλιψεως μου εξεζητησα τον Κυριον εξετεινον την νυκτα τας χειρας μου και δεν επαυον η ψυχη μου δεν ηθελε να παρηγορηθη.

Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

Ενεθυμηθην τον Θεον και εταραχθην διελογισθην, και ωλιγοψυχησε το πνευμα μου. Διαψαλμα.

В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

Εκρατησας τους οφθαλμους μου εν αγρυπνια εταραχθην και δεν ηδυναμην να λαλησω.

згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

Διελογισθην τας αρχαιας ημερας, τα ετη των αιωνων.

Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

Ανακαλω εις μνημην την ωδην μου την νυκτα διαλογιζομαι μετα της καρδιας μου, και το πνευμα μου διερευνα

Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

μηποτε ο Κυριος με αποβαλη αιωνιως, και δεν θελει εισθαι ευμενης πλεον;

свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

η εξελιπε διαπαντος το ελεος αυτου; επαυσεν ο λογος αυτου εις γενεαν και γενεαν;

Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

Μηποτε ελησμονησε να ελεη ο Θεος; μηποτε εν τη οργη αυτου θελει κλεισει τους οικτιρμους αυτου; Διαψαλμα.

Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

Τοτε ειπα, Αδυναμια μου ειναι τουτο αλλοιουται η δεξια του Υψιστου;

Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

Θελω μνημονευει τα εργα του Κυριου ναι, θελω μνημονευει τα απ αρχης θαυμασια σου

і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

και θελω μελετα εις παντα τα εργα σου, και περι των πραξεων σου θελω διαλογιζεσθαι.

Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

Θεε, εν τω αγιαστηριω ειναι η οδος σου τις Θεος μεγας, ως ο Θεος;

і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

Συ εισαι ο Θεος ο ποιων θαυμασια εφανερωσας μεταξυ των λαων την δυναμιν σου.

Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

Ελυτρωσας δια του βραχιονος σου τον λαον σου, τους υιους Ιακωβ και Ιωσηφ. Διαψαλμα.

Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

Τα υδατα σε ειδον, Θεε, τα υδατα σε ειδον και εφοβηθησαν εταραχθησαν και αι αβυσσοι.

Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

Πλημμυραν υδατων εχυσαν αι νεφελαι φωνην εδωκαν οι ουρανοι και τα βελη σου διεπεταξαν.

Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

Η φωνη της βροντης σου ητο εν τω ουρανιω τροχω εφωτισαν αι αστραπαι την οικουμενην εσαλευθη και εντρομος εγεινεν η γη.

Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

Δια της θαλασσης ειναι η οδος σου και αι τριβοι σου εν υδασι πολλοις, και τα ιχνη σου δεν γνωριζονται.

Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

Ωδηγησας ως προβατα τον λαον σου δια χειρος Μωυσεως και Ααρων.

Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп. Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.