Job 35

Elihu konuşmasına şöyle devam etti:

І говорив Елігу та й сказав:

“ ‘Tanrı’nın önünde haklıyım’ diyorsun. Doğru buluyor musun bunu?

Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

Ama hâlâ, ‘Günah işlemezsem Yararım ne, kazancım ne?’ diye soruyorsun.

Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?

“Ben yanıtlayayım seni Ve arkadaşlarını.

Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

Göklere bak da gör, Üzerinde yükselen bulutlara göz gezdir.

Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

[] Günah işlersen, Tanrı’ya ne zararı olur? İsyanların çoksa ne olur O’na?

Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?

Doğruysan, O’na verdiğin nedir, Ya da ne alır O senin elinden?

Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?

Kötülüğün ancak senin gibi birine zarar verir, Doğruluğun ise yalnız insanoğlu içindir.

Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

“İnsanlar ağır baskı altında feryat ediyor, Güçlülere karşı yardım istiyor.

Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

Ama kimse, ‘Nerede Yaratıcım Tanrı?’ demiyor; O Tanrı ki, gece bize ezgiler verir,

Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

Yeryüzündeki hayvanlardan çok bize öğretir Ve bizi gökteki kuşlardan daha bilge kılar.

що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

Kötülerin gururu yüzünden insanlar feryat ediyor, Ama yanıtlayan yok.

Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.

Gerçek şu ki, Tanrı boş feryadı dinlemez, Her Şeye Gücü Yeten bunu önemsemez.

Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.

O’nu görmediğini söylediğin zaman bile Davan O’nun önündedir, bekle;

Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

Madem bu öfkeyle şimdi cezalandırmadı, İsyana da pek aldırmaz diyorsun.

А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,

Bu yüzden Eyüp ağzını boş yere açıyor, Bilgisizce konuştukça konuşuyor.”

то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...