Job 16

Nang magkagayo'y sumagot si Job, at nagsabi,

А Йов відповів та й сказав:

Ako'y nakarinig ng maraming ganyang bagay: maralitang mga mangaaliw kayong lahat.

Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

Magkakawakas ba ang mga walang kabuluhang salita? O anong naguudyok sa iyo, na ikaw ay sumagot?

Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

Ako nama'y makapangungusap na gaya ng inyong ginagawa; kung ang inyong kaluluwa ay nasa kalagayan ng aking kaluluwa, ako'y makapagdudugtongdugtong ng salita laban sa inyo, at maigagalaw ang aking ulo sa inyo.

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

Nguni't aking palalakasin kayo ng aking bibig, at ang pagaliw ng aking mga labi ay magpapalikat ng inyong hirap,

устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Bagaman ako'y nagsasalita, ang aking hirap ay hindi naglilikat: at bagaman ako'y tumatahimik, anong ikinalalayo sa akin?

Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

Nguni't ngayo'y niyamot niya ako: nilansag mo ang aking buong pulutong.

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

At ako'y pinagdalamhati mo, na siyang saksi laban sa akin; at ang aking kapayatan ay bumabangon laban sa akin, nagpapatotoo sa aking mukha.

і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

Niluray niya ako sa kaniyang kapootan, at inusig ako; pinagngangalitan niya ako ng kaniyang mga ngipin: pinangdidilatan ako ng mga mata ng aking kaaway.

Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

Kanilang pinagbubukahan ako ng kanilang bibig: kanilang sinampal ako sa mukha na kahiyahiya: sila'y nagpipisan laban sa akin.

Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

Ibinibigay ako ng Dios sa di banal, at inihahagis niya ako sa mga kamay ng masama.

Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

Ako'y nasa kaginhawahan at kaniyang niligalig akong mainam; Oo, sinunggaban niya ako sa leeg, at pinagwaraywaray niya ako: inilagay naman niya akong pinakatanda niya.

Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

Kinubkob ako sa palibot ng kaniyang mga mamamana, kaniyang sinaksak ang aking mga bato, at hindi nagpapatawad; kaniyang ibinubuhos ang aking apdo sa lupa.

Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

Kaniyang binubugbog ako ng bugbog at bugbog; siya'y gaya ng isang higanti na dinadaluhong niya ako.

Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

Ako'y nanahi ng kayong magaspang sa aking katawan, at aking inilugmok ang aking kapalaluan sa alabok.

Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

Ang aking mukha ay namamaga sa pagiyak, at nasa aking mga pilik-mata ang anino ng kamatayan;

Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

Bagaman walang karahasan sa aking mga kamay, at ang aking dalangin ay malinis,

хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

Oh lupa, huwag mong tabunan ang aking dugo, at huwag magkaroon ng pahingahang dako ang aking daing.

Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

Kahit na ngayon, narito, ang aking saksi ay nasa langit, at siyang nananagot sa akin ay nasa kaitaasan.

бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

Ginagalit ako ng aking mga kaibigan: nguni't ang aking mata ay nagbubuhos ng mga luha sa Dios;

Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

Upang kaniyang alalayan ang katuwiran ng tao sa Dios; at ang anak ng tao sa kaniyang kapuwa.

і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

Sapagka't pagsapit ng ilang taon, ako'y papanaw sa daan na hindi ko pagbabalikan.

бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...