1. Home
  2. Pair
  3. Swe1917
  4. Ukrainian
  5. Rom.9

Romans 9

9:1
Jag talar sanning i Kristus, jag ljuger icke -- därom bär mitt samvete mig vittnesbörd i den helige Ande --
Кажу правду в Христі, не обманюю, як свідчить мені моє сумління через Духа Святого,
9:2
när jag säger att jag har stor bedrövelse och oavlåtligt kval i mitt hjärta.
що маю велику скорботу й невпинну муку для серця свого!
9:3
Ja, jag skulle önska att jag själv vore förbannad och bortkastad från Kristus, om detta kunde gagna mina bröder, mina fränder efter köttet.
Бо я бажав би сам бути відлучений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
9:4
De äro ju israeliter, dem tillhöra barnaskapet och härligheten och förbunden och lagstiftningen och tempeltjänsten och löftena.
вони ізраїльтяни, що їм належить синівство, і слава, і заповіти, і законодавство, і Богослужба, і обітниці,
9:5
Dem tillhöra ock fäderna, och från dem är Kristus kommen efter köttet, han som är över allting, Gud, högtlovad i evighet, amen.
що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма Бог, благословенний, навіки, амінь.
9:6
Detta säger jag icke som om Guds löftesord skulle hava blivit om intet. Ty »Israel», det är icke detsamma som alla de som härstamma från Israel.
Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
9:7
Ej heller äro de alla »barn», därför att de äro Abrahams säd. Nej, det heter: »Genom Isak är det som säd skall uppkallas efter dig.»
і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.
9:8
Detta vill säga: Icke de äro Guds barn, som äro barn efter köttet, men de som äro barn efter löftet, de räknas för säd.
Цебто, не тілесні діти то діти Божі, але діти обітниці признаються за насіння.
9:9
Ty ett löftesord var det ordet: »Vid denna tid skall jag komma tillbaka, och då skall Sara hava en son.»
А слово обітниці таке: На той час прийду, і буде син у Сари.
9:10
Än mer: så skedde ock, när Rebecka genom en och samme man, nämligen vår fader Isak, blev moder till sina barn.
І не тільки це, але й Ревекка зачала дітей від одного ложа отця нашого Ісака,
9:11
Ty förrän dessa voro födda, och innan de ännu hade gjort vare sig gott eller ont, blev det ordet henne sagt -- för att Guds utkorelse-rådslut skulle bliva beståndande, varvid det icke skulle bero på någons gärningar, utan på honom som kallar --
бо коли вони ще не народились, і нічого доброго чи злого не вчинили, щоб позосталась постанова Божа у вибранні
9:12
det ordet:  »Den äldre skall tjäna den yngre.»
не від учинків, але від Того, Хто кличе, сказано їй: Більший служитиме меншому,
9:13
Så är ock skrivet:  »Jakob älskade jag,  men Esau hatade jag.»
як і написано: Полюбив Я Якова, а Ісава зненавидів.
9:14
Vad skola vi då säga? Kan väl orättfärdighet finnas hos Gud? Bort det!
Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зовсім ні!
9:15
Han säger ju till Moses: »Jag skall vara barmhärtig mot den jag vill vara barmhärtig emot, och jag skall förbarma mig över den jag vill förbarma mig över.»
Бо Він каже Мойсеєві: Помилую, кого хочу помилувати, і змилосерджуся, над ким хочу змилосердитись.
9:16
Alltså beror det icke på någon människas vilja eller strävan, utan på Guds barmhärtighet.
Отож, не залежить це ні від того, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
9:17
Ty skriften säger till Farao: »Just därtill har jag låtit dig uppstå, att jag skall visa min makt på dig, och att mitt namn skall varda förkunnat på hela jorden.»
Бо Писання говорить фараонові: Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по цілій землі Моє Ймення.
9:18
Alltså är han barmhärtig mot vem han vill, och vem han vill förhärdar han.
Отож, кого хоче Він милує, і кого хоче ожорсточує.
9:19
Nu torde du säga till mig: »Vad har han då att förebrå oss? Kan väl någon stå emot hans vilja?»
А ти скажеш мені: Чого ж іще Він докоряє, бо хто може противитись волі Його?
9:20
O människa, vem är då du, som vill träta med Gud? Icke skall verket säga till sin mästare: »Varför gjorde du mig så?»
Отже, хто ти, чоловіче, що ти сперечаєшся з Богом? Чи скаже твориво творцеві: Пощо ти зробив мене так?
9:21
Har icke krukmakaren den makten över leret, att han av samma lerklump kan göra ett kärl till hedersamt bruk, ett annat till mindre hedersamt?
Чи ганчар не має влади над глиною, щоб із того самого місива зробити одну посудину на честь, а одну на нечесть?
9:22
Men om nu Gud, när han ville visa sin vrede och uppenbara sin makt, likväl i stor långmodighet hade fördrag med »vredens kärl», som voro färdiga till fördärv, vad har du då att säga?
Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щадив із великим терпінням посудини гніву, що готові були на погибіль,
9:23
Och om han gjorde detta för att tillika få uppenbara sin härlighets rikedom på »barmhärtighetens kärl», som han förut hade berett till härlighet?
і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготував на славу,
9:24
Och till att vara sådana har han ock kallat oss, icke allenast dem som äro av judisk börd, utan jämväl dem som äro av hednisk.
на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
9:25
Så säger han ock hos Oseas:  »Det folk som icke var mitt folk,  det skall jag kalla 'mitt folk',  och henne som jag icke älskade  skall jag kalla 'min älskade'.
Як і в Осії Він говорить: Назву Своїм народом не людей Моїх, і не улюблену улюбленою,
9:26
 Och det skall ske att på den ort där det sades till dem:  'I ären icke mitt folk',  där skola de kallas 'den levande Gudens barn'.»
і на місці, де сказано їм: Ви не Мій народ, там названі будуть синами Бога Живого!
9:27
Men Esaias utropar om Israel:  »Om än Israels barn vore till antalet såsom sanden i havet,  så skall dock allenast en kvarleva bliva frälst.
А Ісая взиває про Ізраїля: Коли б число синів Ізраїлевих було, як морський пісок, то тільки останок спасеться,
9:28
 Ty dom skall Herren hålla på jorden,  en slutdom, som avgör saken med hast.»
бо вирок закінчений та скорочений учинить Господь на землі!
9:29
Och det är såsom redan Esaias har sagt:  »Om Herren Sebaot icke hade lämnat  en avkomma kvar åt oss,  då vore vi såsom Sodom,  vi vore Gomorra lika.»
І як Ісая віщував: Коли б Господь Саваот не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содом, і подібні були б до Гоморри!
9:30
Vad skola vi då säga? Jo, att hedningarna, som icke foro efter rättfärdighet, hava vunnit rättfärdighet, nämligen den rättfärdighet som kommer av tro,
Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
9:31
under det att Israel, som for efter en rättfärdighetslag, icke har kommit till någon sådan lag.
а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
9:32
Varför? Därför att de icke sökte den på trons väg, utan såsom något som skulle vinnas på gärningarnas väg. De stötte sig mot stötestenen,
Чому? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Закону; вони бо спіткнулись об камінь спотикання,
9:33
såsom det är skrivet:  »Se, jag lägger i Sion en stötesten  och en klippa som skall bliva dem till fall;  men den som tror på den skall icke komma på skam.»
як написано: Ось Я кладу на Сіоні камінь спотикання та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоромиться!

© bibleglot.com