Psalms 139

För sångmästaren; av David; en psalm.  HERRE, du utrannsakar mig och känner mig.

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

 Evad jag sitter eller uppstår, vet du det;  du förstår mina tankar fjärran ifrån.

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

 Evad jag går eller ligger, utforskar du det,  och med alla mina vägar är du förtrogen.

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

 Ty förrän ett ord är på min tunga,  se, så känner du, HERRE, det till fullo.

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

 Du omsluter mig på alla sidor  och håller mig i din hand.

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

 En sådan kunskap är mig alltför underbar;  den är mig för hög, jag kan icke begripa den.

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

 Vart skall jag gå för din Ande,  och vart skall jag fly för ditt ansikte?

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

 Fore jag upp till himmelen, så är du där,  och bäddade jag åt mig i dödsriket, se, så är du ock där.

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

 Toge jag morgonrodnadens vingar,  gjorde jag mig en boning ytterst i havet,

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

 så skulle också där din hand leda mig  och din högra hand fatta mig.

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

 Och om jag sade: »Mörker må betäcka mig  och ljuset bliva natt omkring mig»,

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

 så skulle själva mörkret icke vara mörkt för dig,  natten skulle lysa såsom dagen:  ja, mörkret skulle vara såsom ljuset.

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

 Ty du har skapat mina njurar,  du sammanvävde mig i min moders liv.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

 Jag tackar dig för att jag är danad så övermåttan underbart;  ja, underbara äro dina verk,  min själ vet det väl.

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

 Benen i min kropp voro icke förborgade för dig,  när jag bereddes i det fördolda,  när jag bildades i jordens djup.

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

 Dina ögon sågo mig, när jag ännu knappast var formad;  alla mina dagar blevo uppskrivna i din bok,  de voro bestämda, förrän någon av dem hade kommit.

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

 Huru outgrundliga äro icke för mig dina tankar, o Gud,  huru stor är icke deras mångfald!

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

 Skulle jag räkna dem, så vore de flera än sanden;  när jag uppvaknade, vore jag ännu hos dig.

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

 Gud, o att du ville dräpa de ogudaktiga!  Ja, måtte de blodgiriga vika bort ifrån mig,

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

 de som tala om dig med ränker i sinnet,  de som hava bragt dina städer i fördärv!

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

 Skulle jag icke hata dem som hata dig, HERRE?  Skulle jag icke känna leda vid dem som stå dig emot?

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

 Jag hatar dem med starkaste hat;  ja, mina fiender hava de blivit.

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

 Utrannsaka mig, Gud, och känn mitt hjärta;  pröva mig och känn mina tankar,

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

 och se till, om jag är stadd på en olycksväg,  och led mig på den eviga vägen.

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!