Job 8

Bildad către Şuah a luat cuvîntul şi a zis:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

,,Pînă cînd vrei să vorbeşti astfel, şi pînă cînd vor fi cuvintele gurii tale ca un vînt puternic?

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Oare va răsturna Dumnezeu dreptul? Sau va răsturna Cel Atotputernic dreptatea?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Dacă fiii tăi au păcătuit împotriva Lui, i -a dat pe mîna păcatului.

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Dar tu, dacă alergi la Dumnezeu, dacă rogi pe Cel Atot puternic,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

dacă eşti curat şi fără prihană, atunci negreşit, El va veghea asupra ta, şi va da înapoi fericirea locuinţei tale nevinovate.

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

Vechea ta propăşire va fi mică faţă de cea de mai tîrziu. Învăţăminte din păţania celor dinainte.

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Întreabă pe cei din neamurile trecute, şi ia aminte la păţania părinţilor lor. -

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

Căci noi sîntem de ieri, şi nu ştim nimic, zilele noastre pe pămînt nu sînt decît o umbră. -

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

Ei te vor învăţa, îţi vor vorbi, şi vor scoate din inima lor aceste cuvinte:

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

,Creşte papura fără baltă? Creşte trestia fără umezeală?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Fiind încă verde şi fără să se taie, ea se usucă mai repede decît toate ierburile.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

Aşa se întîmplă tuturor celor ce uită pe Dumnezeu, şi nădejdea celui nelegiuit va peri.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

Încrederea lui este zdrobită, şi sprijinul lui este o pînză de păianjen.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

Se bizuie pe casa lui, dar nu este tare; se prinde de ea, dar nu ţine.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Cum dă soarele, înverzeşte, îşi întinde ramurile peste grădina sa,

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

îşi împleteşte rădăcinile printre pietre, pătrunde pînă în ziduri.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Dar dacă -l smulgi din locul în care stă, locul acesta se leapădă de el şi zice: ,Nu ştiu să te fi cunoscut vreodată!`

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Iată, aşa sînt desfătările pe cari i le aduc căile vieţii lui; apoi din acelaş pămînt răsar alţii după el.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Nu, Dumnezeu nu leapădă pe omul fără prihană, şi nu ocroteşte pe cei răi.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

Ba încă, El îţi umple gura cu strigăte de bucurie, şi buzele cu cîntări de veselie.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Vrăjmaşii tăi vor fi acoperiţi de ruşine, iar cortul celor răi va pieri.```

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!