Lamentations 5

Wspomnij, Panie! na to, co się nam przydało; wejrzyj a obacz pohańbienie nasze.

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

Dziedzictwo nasze obrócone jest do obcych, a domy nasze do cudzoziemców.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

Sierotamiśmy a bez ojca; matki nasze są jako wdowy.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

Wody nasze za pieniądze pijemy, drwa nasze za pieniądze kupujemy.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

Na szyi swej prześladowanie cierpiemy, pracujemy, a nie dadzą nam odpocząć.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

Egipczykom podajemy rękę i Assyryjczykom, żebyśmy się nasycili chleba.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

Ojcowie nasi zgrzeszyli, niemasz ich, a my nieprawość ich ponosimy.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

Niewolnicy panują nad nami, niemasz, ktoby nas wybawił z ręki ich.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

Z odwagą duszy naszej szukamy chleba swego dla strachu miecza i na puszczy.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

Skóra nasza jako piec zczerniała od srogości głodu.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

Niewiasty w Syonie pogwałcono; i panny w miastach Judzkich.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

Książęta ręką ich powieszeni są, a osoby starszych nie mają w uczciwości.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

Młodzięców do żarn biorą, a młodzieniaszkowie po drwami padają.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

Starcy w bramach więcej nie siadają, a młodzieńcy przestali pieśni swoje.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

Ustało wesele serca naszego, pląsanie nasze w kwilenie się obróciło.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

Spadła korona z głowy naszej; biada nam, żeśmy zgrzeszyli!

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

Dlategoż mdłe jest serce nasze, dlatego zaćmione są oczy nasze;

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

Dla góry Syońskiej, że jest spustoszona, liszki chodzą po niej.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

Ty, Panie! trwasz na wieki, a stolica twoja od narodu do narodu.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

Przeczże nas na wieki zapominasz, a opuszczasz nas przez tak długi czas?

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

Nawróć nas do siebie, o Panie! a nawróceni będziemy; odnów dni nasze, jako z dawna były.

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

Bo izali nas cale odrzucisz, a gniewać się będziesz na nas tak bardzo?

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...