Psalms 147

Lov Herren! For det er godt å lovsynge vår Gud, det er liflig, lovsang sømmer sig.

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

Herren bygger Jerusalem, de bortdrevne av Israel samler han.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

Han helbreder dem som har et sønderknust hjerte, og forbinder deres smertefulle sår.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

Han fastsetter stjernenes tall, han gir dem alle navn.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Vår Herre er stor og rik på kraft; på hans forstand er det intet mål.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

Herren holder de saktmodige oppe, bøier de ugudelige ned til jorden.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

Svar Herren med takksigelse, lovsyng vår Gud til citar,

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

ham som dekker himmelen med skyer, som lager regn for jorden, som lar gress spire frem på fjellene!

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

Han gir feet dets føde, ravneungene som roper.

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

Han har ikke lyst til hestens styrke, han har ikke behag i mannens ben.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

Herren har behag i dem som frykter ham, som venter på hans miskunnhet.

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

Pris Herren, Jerusalem, lov din Gud, Sion!

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

For han har gjort dine portstenger faste, han har velsignet dine barn i dig.

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

Han er den som gir dine grenser fred, metter dig med den beste hvete.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

Han er den som sender sin tale til jorden; såre hastig løper hans ord.

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

Han er den som gir sne som ull, strør ut rim som aske.

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

Han kaster sin is ut som småstykker; hvem kan stå for hans kulde?

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

Han sender sitt ord og smelter dem; han lar sin vind blåse, da rinner vannene.

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

Han kunngjorde Jakob sitt ord, Israel sine bud og sine lover;

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

så har han ikke gjort mot noget hedningefolk, og lover kjenner de ikke. Halleluja!

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!