Mark 5

Og de kom over på hin side av sjøen, til gerasenernes bygd.

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

Og da han var gått ut av båten, kom det straks mot ham ut av gravene en mann som var besatt av en uren ånd.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

Han hadde sitt tilhold der i gravene, og de kunde ikke lenger binde ham, ikke engang med lenker;

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

for han hadde ofte vært bundet med fot-jern og lenker, og lenkene hadde han revet av sig, og fot-jernene hadde han sønderslitt, og ingen kunde rå med ham,

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

og han var alltid, natt og dag, i gravene og på fjellene og skrek og slo sig selv med stener.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

Og da han så Jesus langt borte, løp han til og falt ned for ham,

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

og ropte med høi røst: Hvad har jeg med dig å gjøre, Jesus, du den høieste Guds Sønn? Jeg besverger dig ved Gud at du ikke må pine mig!

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

For han sa til ham: Far ut av mannen, du urene ånd!

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

Og han spurte ham: Hvad er ditt navn? Og han sa til ham: Legion er mitt navn; for vi er mange.

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

Og han bad ham meget at han ikke måtte drive dem ut av bygden.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

Men det gikk en stor svinehjord og beitet der ved fjellet,

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

Og de bad ham: Send oss inn i svinene, så vi kan fare i dem!

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

Og han gav dem lov til det. Og de urene ånder fór ut og fór i svinene; og hjorden styrtet sig ut over stupet ned i sjøen, omkring to tusen i tallet, og druknet i sjøen.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

Og de som gjætte dem, tok flukten, og fortalte det i byen og i bygden. Og folk kom ut for å se hvad som hadde hendt.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

Og de kom til Jesus og så den besatte sitte påklædd og ved sans og samling, han som hadde vært besatt av legionen, og de blev forferdet.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

Og de som hadde sett det, fortalte dem hvorledes det var gått med den besatte, og om svinene.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

Og de begynte å be ham at han vilde dra bort fra deres landemerker.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

Og da han gikk i båten, bad den besatte om å få være med ham.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

Og han gav ham ikke lov, men sa til ham: Gå hjem til dine og fortell dem hvor store ting Herren har gjort imot dig, og at han har miskunnet sig over dig!

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

Og han gikk bort og begynte å kunngjøre i Dekapolis hvor store ting Jesus hadde gjort imot ham; og alle undret sig.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Og da Jesus var faret over med båten til hin side igjen, samlet meget folk sig om ham; og han var ved sjøen.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

Og det kom en av synagoge-forstanderne ved navn Jairus; og da han så ham, falt han ned for hans føtter,

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

og han bad ham meget og sa: Min datter ligger på det siste; kom og legg dine hender på henne, så hun må bli frelst og leve!

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

Og han gikk bort med ham, og meget folk fulgte ham, og de trengte ham.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

Og der var en kvinne som hadde hatt blodsott i tolv år;

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

og hun hadde lidt meget av mange læger og satt til alt det hun eide, og hadde ikke hatt nogen hjelp av det, men var heller blitt verre;

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

da hun hadde hørt ryktet om Jesus, kom hun midt iblandt folket og rørte bakfra ved hans klædebon.

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

For hun sa: Kan jeg få røre, om det så bare er ved hans klær, så blir jeg helbredet.

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

Og straks uttørkedes hennes blods kilde, og hun kjente i sitt legeme at hun var helbredet for sin plage.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

Og Jesus kjente straks hos sig selv den kraft som gikk ut fra ham, og han vendte sig om i hopen og sa: Hvem var det som rørte ved mine klær?

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

Og hans disipler sa til ham: Du ser at folket trenger dig på alle kanter, og du sier: Hvem var det som rørte ved mig?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

Og han så sig om for å få øie på henne som hadde gjort dette.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

Men kvinnen kom redd og skjelvende, for hun visste hvad som var skjedd med henne, og hun falt ned for ham og sa ham hele sannheten.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

Da sa han til henne: Datter! din tro har frelst dig; gå bort i fred, og vær helbredet for din plage!

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Mens han ennu talte, kom det folk fra synagoge-forstanderen og sa: Din datter er død; hvorfor umaker du mesteren lenger?

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

Men Jesus hørte det ord som blev sagt, og sa til synagoge-forstanderen: Frykt ikke, bare tro!

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

Og han lot ingen følge med sig uten Peter og Jakob og Johannes, Jakobs bror.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

Og de kom til synagoge-forstanderens hus, og han så en larmende hop og folk i stor gråt og jammer,

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

og han gikk inn og sa til dem: Hvorfor larmer og gråter I? Barnet er ikke død; hun sover.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

Og de lo ham ut. Men han driver alle ut, og tar med sig barnets far og mor og dem som var med ham, og går inn der hvor barnet var.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

Og han tar barnet ved hånden og sier til henne: Talita kumi; det er utlagt: Pike! jeg sier dig: Stå op!

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

Og straks stod piken op og gikk omkring; for hun var tolv år gammel. Og de blev storlig forferdet.

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

Og han bød dem strengt at ikke nogen skulde få dette å vite; og han sa at de skulde gi henne noget å ete.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.