Mark 5

E giunsero all’altra riva del mare nel paese de’ Geraseni.

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

E come Gesù fu smontato dalla barca, subito gli venne incontro dai sepolcri un uomo posseduto da uno spirito immondo,

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

il quale nei sepolcri avea la sua dimora; e neppure con una catena poteva più alcuno tenerlo legato;

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

poiché spesso era stato legato con ceppi e catene; e le catene erano state da lui rotte, ed i ceppi spezzati, e niuno avea forza da domarlo.

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

E di continuo, notte e giorno, fra i sepolcri e su per i monti, andava urlando e percotendosi con delle pietre.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

Or quand’ebbe veduto Gesù da lontano, corse e gli si prostrò dinanzi;

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

e dato un gran grido, disse: Che v’è fra me e te, o Gesù, Figliuolo dell’Iddio altissimo? Io ti scongiuro, in nome di Dio, di non tormentarmi;

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

perché Gesù gli diceva: Spirito immondo, esci da quest’uomo!

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

E Gesù gli domandò: Qual è il tuo nome? Ed egli rispose: Il mio nome è Legione perché siamo molti.

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

E lo pregava con insistenza che non li mandasse via dal paese.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

Or quivi pel monte stava a pascolare un gran branco di porci.

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

E gli spiriti lo pregarono dicendo: Mandaci ne’ porci, perché entriamo in essi.

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

Ed egli lo permise loro. E gli spiriti immondi, usciti, entrarono ne’ porci, ed il branco si avventò giù a precipizio nel mare.

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

Eran circa duemila ed affogarono nel mare. E quelli che li pasturavano fuggirono e portaron la notizia in città e per la campagna; e la gente andò a vedere ciò che era avvenuto.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

E vennero a Gesù, e videro l’indemoniato seduto, vestito ed in buon senno, lui che aveva avuto la legione; e s’impaurirono.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

E quelli che aveano visto, raccontarono loro ciò che era avvenuto all’indemoniato e il fatto de’ porci.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

Ed essi presero a pregar Gesù che se ne andasse dai loro confini,

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

E come egli montava nella barca, l’uomo che era stato indemoniato lo pregava di poter stare con lui.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

E Gesù non glielo permise, ma gli disse: Va’ a casa tua dai tuoi, e racconta loro le grandi cose che il Signore ti ha fatto, e come egli ha avuto pietà di te.

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

E quello se ne andò e cominciò a pubblicare per la Decapoli le grandi cose che Gesù aveva fatto per lui. E tutti si maravigliarono.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Ed essendo Gesù passato di nuovo in barca all’altra riva, una gran moltitudine si radunò attorno a lui; ed egli stava presso il mare.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

Ed ecco venire uno dei capi della sinagoga, chiamato Iairo, il quale, vedutolo, gli si getta ai piedi

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

e lo prega istantemente, dicendo: La mia figliuola è agli estremi. Vieni a metter sopra lei le mani, affinché sia salva e viva.

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

E Gesù andò con lui, e gran moltitudine lo seguiva e l’affollava.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

Or una donna che avea un flusso di sangue da dodici anni,

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

e molto avea sofferto da molti medici, ed avea speso tutto il suo senz’alcun giovamento, anzi era piuttosto peggiorata,

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

avendo udito parlar di Gesù, venne per di dietro fra la calca e gli toccò la vesta, perché diceva:

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

Se riesco a toccare non foss’altro che le sue vesti, sarò salva.

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

E in quell’istante il suo flusso ristagnò; ed ella sentì nel corpo d’esser guarita di quel flagello.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

E subito Gesù, conscio della virtù ch’era emanata da lui, voltosi indietro in quella calca, disse: Chi mi ha toccato le vesti?

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

E i suoi discepoli gli dicevano: Tu vedi come la folla ti si serra addosso e dici: Chi mi ha toccato?

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

Ed egli guardava attorno per vedere colei che avea ciò fatto.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

Ma la donna, paurosa e tremante, ben sapendo quel che era avvenuto in lei, venne e gli si gettò ai piedi, e gli disse tutta la verità.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

Ma Gesù le disse: Figliuola, la tua fede t’ha salvata; vattene in pace e sii guarita del tuo flagello.

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Mentr’egli parlava ancora, ecco arrivar gente da casa del capo della sinagoga, che gli dice: La tua figliuola è morta; perché incomodare più oltre il Maestro?

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

Ma Gesù, inteso quel che si diceva, disse al capo della sinagoga: Non temere; solo abbi fede!

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

E non permise ad alcuno di accompagnarlo, salvo che a Pietro, a Giacomo e a Giovanni, fratello di Giacomo.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

E giungono a casa del capo della sinagoga; ed egli vede del tumulto e gente che piange ed urla forte.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

Ed entrato, dice loro: Perché fate tanto strepito e piangete? La fanciulla non è morta, ma dorme.

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

E si ridevano di lui. Ma egli, messili tutti fuori, prende seco il padre la madre della fanciulla e quelli che eran con lui, ed entra là dove era la fanciulla.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

E presala per la mano le dice: Talithà cumì! che interpretato vuole dire: Giovinetta, io tel dico, lèvati!

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

E tosto la giovinetta s’alzò e camminava, perché avea dodici anni. E furono subito presi da grande stupore;

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

ed egli comandò loro molto strettamente che non lo risapesse alcuno: e disse loro che le fosse dato da mangiare.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.