Job 16

Allora Giobbe rispose e disse:

А Йов відповів та й сказав:

"Di cose come codeste, ne ho udite tante! Siete tutti dei consolatori molesti!

Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!

Non ci sarà egli una fine alle parole vane? Che cosa ti provoca a rispondere?

Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?

Anch’io potrei parlare come voi, se voi foste al posto mio; potrei mettere assieme delle parole contro a voi e su di voi scrollare il capo;

І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,

potrei farvi coraggio con la bocca; e il conforto delle mie labbra vi calmerebbe.

устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

Se parlo, il mio dolore non ne sarà lenito; e se cesso di parlare, che sollievo ne avrò?

Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

Ora, purtroppo, Dio m’ha ridotto senza forze, ha desolato tutta la mia casa;

Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

m’ha coperto di grinze e questo testimonia contro a me, la mia magrezza si leva ad accusarmi in faccia.

і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

La sua ira mi lacera, mi perseguita, digrigna i denti contro di me. Il mio nemico aguzza gli occhi su di me.

Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

Apron larga contro a me la bocca, mi percuoton per obbrobrio le guance, si metton tutt’insieme a darmi addosso.

Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

Iddio mi dà in balìa degli empi, mi getta in mano dei malvagi.

Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

Vivevo in pace, ed egli m’ha scosso con violenza, m’ha preso per la nuca, m’ha frantumato, m’ha posto per suo bersaglio.

Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

I suoi arcieri mi circondano, egli mi trafigge i reni senza pietà, sparge a terra il mio fiele.

Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

Apre sopra di me breccia su breccia, mi corre addosso come un guerriero.

Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

Mi son cucito un cilicio sulla pelle, ho prostrato la mia fronte nella polvere.

Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

Il mio viso è rosso di pianto, e sulle mie palpebre si stende l’ombra di morte.

Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

Eppure, le mie mani non commisero mai violenza, e la mia preghiera fu sempre pura.

хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

O terra, non coprire il mio sangue, e non vi sia luogo ove si fermi il mio grido!

Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

Già fin d’ora, ecco, il mio Testimonio è in cielo, il mio Garante è nei luoghi altissimi.

бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

Gli amici mi deridono, ma a Dio si volgon piangenti gli occhi miei;

Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

sostenga egli le ragioni dell’uomo presso Dio, le ragioni del figliuol d’uomo contro i suoi compagni!

і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

Poiché, pochi anni ancora, e me ne andrò per una via senza ritorno.

бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...