Luke 10

ואחרי כן הבדיל האדון עוד שבעים אחרים וישלחם לפניו שנים שנים אל כל עיר ומקום אשר בקש לבוא שמה׃

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

ויאמר להם הן הקציר רב והפעלים מעטים לכן התחננו אל אדון הקציר וישלח פעלים לקצירו׃

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

לכו נא הנני שלח אתכם ככבשים בין הזאבים׃

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

אל תשאו כיס ולא תרמיל ולא נעלים ואל תשאלו לשלום איש בדרך׃

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

ולכל בית אשר תבאו שם אמרו בראשונה שלום לבית הזה׃

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

והיה כי יהיה שם בן שלום ונח עליו שלומכם ואם לא אליכם ישוב׃

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

ובבית ההוא תשבו ותאכלו ותשתו משלהם כי שוה הפועל בשכרו אל תסעו מבית לבית׃

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

וכל עיר אשר תבאו בה וקבלו אתכם אכלו שם את אשר ישימו לפניכם׃

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

ורפאו את החולים אשר בקרבה ואמרו להם קרבה אליכם מלכות האלהים׃

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

וכל עיר אשר תבאו בה ולא יקבלו אתכם צאו לכם אל רחובותיה ואמרו׃

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

אף את עפר עירכם הנדבק ברגלינו ננערהו לכם אך ידע תדעו כי קרבה אליכם מלכות האלהים׃

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

אני אמר אלכים כי לסדום יקל ביום ההוא מן העיר ההיא׃

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

אוי לך כורזין אוי לך בית צידה כי הגבורות אשר נעשו בקרבכן אלו נעשו בצור ובצידון הלא כבר ישבו בשק ואפר ושבו׃

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

אכן לצור וצידון יקל בדין מכם׃

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

ואת כפר נחום אשר עד השמים התרוממת אל שאול תורדי׃

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

השומע אליכם אלי הוא שומע והבוזה אתכם אותי הוא בוזה והבוזה אותי הוא בוזה את אשר שלחני׃

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

וישובו השבעים בשמחה ויאמרו אדנינו גם השדים נכנעים לנו בשמך׃

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

ויאמר אליהם ראיתי את השטן נפל כברק מן השמים׃

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

הנה השלטתי אתכם לדרך על נחשים ועקרבים ועל כל גבורת האיב וכל דבר לא יזיק לכם׃

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

אך בזאת אל תשמחו כי נכנעים לכם הרוחות כי אם שמחו על אשר נכתבו שמותיכם בשמים׃

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

בשעה ההיא עלץ ישוע ברוח ויאמר אודך האב אדון השמים והארץ כי הסתרת את אלה מן החכמים והנבונים וגליתם לעללים הן אבי כי כן היה רצון מלפניך׃

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

הכל נמסר לי מאת אבי ואין יודע מי הוא הבן בלתי האב ומי הוא האב בלתי הבן ואשר יחפץ הבן לגלותו לו׃

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

ויפן אל תלמידיו לבדם ויאמר אשרי העינים הראות את אשר אתם ראים׃

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

כי אני אמר לכם נביאים ומלכים רבים חפצו לראות את אשר אתם ראים ולא ראו ולשמע את אשר אתם שמעים ולא שמעו׃

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

והנה אחד מבעלי התורה קם לנסותו ויאמר מורה מה אעשה ואירש חיי עולם׃

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

ויאמר אליו מה כתוב בתורה ואיך אתה קורא׃

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

ויען ויאמר ואהבת את יהוה אלהיך בכל לבבך ובכל נפשך ובכל מאדך ובכל מדעך ואת רעך כמוך׃

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

ויאמר אליו כן השיבות עשה זאת וחיה׃

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

והוא חפץ להצטדק ויאמר אל ישוע ומי הוא רעי׃

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

ויען ישוע ויאמר איש אחד ירד מירושלים ליריחו ונפל בידי שדדים והם הפשיטהו וגם פצעהו ויעזבו אותו בין חיים למות וילכו להם׃

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

ויקר המקרה כי ירד כהן אחד בדרך ההוא וירא אתו ויעבר מעליו׃

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

וכן גם איש לוי פגע במקום ויגש וירא אתו ויעבר מעליו׃

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

ואיש שמרוני הלך בדרך ויבא עליו וירא אתו ויהמו רחמיו׃

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

ויגש אליו ויחבש את פצעיו ויסוכם בשמן ויין ויעלהו על בהמתו ויוליכהו אל המלון ויכלכלהו׃

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

ולמחרת בנסעו הוציא שני דינרים ויתנם לבעל המלון ויאמר כלכל אותו ואת אשר תוסיף עוד להוציא עליו אני בשובי אשלמנו לך׃

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

ועתה מי מאלה השלשה היה בעיניך הרע לנפל בידי השדדים׃

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

ויאמר העשה עמו את החסד ויאמר אליו ישוע לך ועשה כן גם אתה׃

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

ויהי בנסעם ויבא אל כפר אחד ואשה אחת ושמה מרתא אספה אותו אל ביתה׃

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

ולה היתה אחות ושמה מרים אשר ישבה לרגלי ישוע לשמע אל דברו׃

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

ומרתא יגעה ברב שרותה ותגש ותאמר הלא תשים על לבך אדני אשר אחותי עזבתני לשרת לבדי אמר נא אליה ותעזר לי׃

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

ויען ישוע ויאמר לה מרתא מרתא את דאגת ומבהלת על הרבה׃

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

אבל אחת היא מן הצרך ומרים בחרה לה החלק הטוב אשר לא יקח ממנה׃

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...