Lamentations 5

זכר יהוה מה היה לנו הביט וראה את חרפתנו׃
Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,
נחלתנו נהפכה לזרים בתינו לנכרים׃
наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!
יתומים היינו אין אב אמתינו כאלמנות׃
Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...
מימינו בכסף שתינו עצינו במחיר יבאו׃
Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...
על צוארנו נרדפנו יגענו לא הונח לנו׃
У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!
מצרים נתנו יד אשור לשבע לחם׃
До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!
אבתינו חטאו אינם אנחנו עונתיהם סבלנו׃
Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!
עבדים משלו בנו פרק אין מידם׃
Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...
בנפשנו נביא לחמנו מפני חרב המדבר׃
Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...
עורנו כתנור נכמרו מפני זלעפות רעב׃
Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...
נשים בציון ענו בתלת בערי יהודה׃
Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...
שרים בידם נתלו פני זקנים לא נהדרו׃
Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...
בחורים טחון נשאו ונערים בעץ כשלו׃
Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...
זקנים משער שבתו בחורים מנגינתם׃
Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,
שבת משוש לבנו נהפך לאבל מחלנו׃
втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...
נפלה עטרת ראשנו אוי נא לנו כי חטאנו׃
Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,
על זה היה דוה לבנו על אלה חשכו עינינו׃
тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
על הר ציון ששמם שועלים הלכו בו׃
через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
אתה יהוה לעולם תשב כסאך לדר ודור׃
Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
למה לנצח תשכחנו תעזבנו לארך ימים׃
Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
השיבנו יהוה אליך ונשוב חדש ימינו כקדם׃
Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
כי אם מאס מאסתנו קצפת עלינו עד מאד׃
Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...