Lamentations 5

5:1

Gedenke Jehova, dessen, was uns geschehen! schaue her und sieh unsere Schmach!

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

5:2

Unser Erbteil ist Fremden zugefallen, unsere Häuser Ausländern.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

5:3

Wir sind Waisen, ohne Vater; unsere Mütter sind wie Witwen.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

5:4

Unser Wasser trinken wir um Geld, unser Holz bekommen wir gegen Zahlung.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5:5

Unsere Verfolger sind uns auf dem Nacken; wir ermatten, man läßt uns keine Ruhe.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

5:6

Ägypten reichen wir die Hand und Assyrien, um mit Brot gesättigt zu werden.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

5:7

Unsere Väter haben gesündigt, sie sind nicht mehr; wir, wir tragen ihre Missetaten.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

5:8

Knechte herrschen über uns; da ist niemand, der uns aus ihrer Hand reiße.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

5:9

Wir holen unser Brot mit Gefahr unseres Lebens, wegen des Schwertes der Wüste.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

5:10

Vor den Gluten des Hungers brennt unsere Haut wie ein Ofen.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

5:11

Sie haben Weiber geschwächt in Zion, Jungfrauen in den Städten Judas.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

5:12

Fürsten sind durch ihre Hand aufgehängt, das Angesicht der Alten wird nicht geehrt.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

5:13

Jünglinge tragen die Handmühle, und Knaben straucheln unter dem Holze.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

5:14

Die Alten bleiben fern vom Tore, die Jünglinge von ihrem Saitenspiel.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

5:15

Die Freude unseres Herzens hat aufgehört, in Trauer ist unser Reigen verwandelt.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

5:16

Gefallen ist die Krone unseres Hauptes. Wehe uns! denn wir haben gesündigt.

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

5:17

Darum ist unser Herz siech geworden, um dieser Dinge willen sind unsere Augen verdunkelt:

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

5:18

Wegen des Berges Zion, der verwüstet ist; Füchse streifen auf ihm umher.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

5:19

Du, Jehova, thronst in Ewigkeit; dein Thron ist von Geschlecht zu Geschlecht.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

5:20

Warum willst du uns für immer vergessen, uns verlassen auf immerdar

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

5:21

Jehova, bringe uns zu dir zurück, daß wir umkehren; erneuere unsere Tage wie vor alters!

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

5:22

Oder solltest du uns gänzlich verworfen haben, gar zu sehr auf uns zürnen?

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...