Luke 18

Jésus leur adressa une parabole, pour montrer qu'il faut toujours prier, et ne point se relâcher.

І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися завжди, і не занепадати духом,

Il dit: Il y avait dans une ville un juge qui ne craignait point Dieu et qui n'avait d'égard pour personne.

говорячи: У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соромився.

Il y avait aussi dans cette ville une veuve qui venait lui dire: Fais-moi justice de ma partie adverse.

У тому ж місті вдова перебувала, що до нього ходила й казала: Оборони мене від мого супротивника!

Pendant longtemps il refusa. Mais ensuite il dit en lui-même: Quoique je ne craigne point Dieu et que je n'aie d'égard pour personne,

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся,

néanmoins, parce que cette veuve m'importune, je lui ferai justice, afin qu'elle ne vienne pas sans cesse me rompre la tête.

але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

Le Seigneur ajouta: Entendez ce que dit le juge inique.

І промовив Господь: Чи чуєте, що говорить суддя цей неправедний?

Et Dieu ne fera-t-il pas justice à ses élus, qui crient à lui jour et nuit, et tardera-t-il à leur égard?

А чи ж Бог в оборону не візьме обраних Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і бариться Він щодо них?

Je vous le dis, il leur fera promptement justice. Mais, quand le Fils de l'homme viendra, trouvera-t-il la foi sur la terre?

Кажу вам, що Він їм незабаром подасть оборону! Та Син Людський, як прийде, чи Він на землі знайде віру?...

Il dit encore cette parabole, en vue de certaines personnes se persuadant qu'elles étaient justes, et ne faisant aucun cas des autres:

А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо мали інших, Він притчу оцю розповів.

Deux hommes montèrent au temple pour prier; l'un était pharisien, et l'autre publicain.

Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник.

Le pharisien, debout, priait ainsi en lui-même: O Dieu, je te rends grâces de ce que je ne suis pas comme le reste des hommes, qui sont ravisseurs, injustes, adultères, ou même comme ce publicain;

Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.

je jeûne deux fois la semaine, je donne la dîme de tous mes revenus.

Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!

Le publicain, se tenant à distance, n'osait même pas lever les yeux au ciel; mais il se frappait la poitrine, en disant: O Dieu, sois apaisé envers moi, qui suis un pécheur.

А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...

Je vous le dis, celui-ci descendit dans sa maison justifié, plutôt que l'autre. Car quiconque s'élève sera abaissé, et celui qui s'abaisse sera élevé.

Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться.

On lui amena aussi les petits enfants, afin qu'il les touchât. Mais les disciples, voyant cela, reprenaient ceux qui les amenaient.

До Нього ж приносили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.

Et Jésus les appela, et dit: Laissez venir à moi les petits enfants, et ne les en empêchez pas; car le royaume de Dieu est pour ceux qui leur ressemblent.

А Ісус їх покликав та й каже: Пустіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже.

Je vous le dis en vérité, quiconque ne recevra pas le royaume de Dieu comme un petit enfant n'y entrera point.

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, як дитя, той у нього не ввійде!

Un chef interrogea Jésus, et dit: Bon maître, que dois-je faire pour hériter la vie éternelle?

І запитався Його один із начальників, говорячи: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкувати вічне життя?

Jésus lui répondit: Pourquoi m'appelles-tu bon? Il n'y a de bon que Dieu seul.

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, тільки Сам Бог!

Tu connais les commandements: Tu ne commettras point d'adultère; tu ne tueras point; tu ne déroberas point; tu ne diras point de faux témoignage; honore ton père et ta mère.

Знаєш заповіді: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідкуй неправдиво, шануй свого батька та матір.

J'ai, dit-il, observé toutes ces choses dès ma jeunesse.

А він відказав: Усе це я виконав від юнацтва свого!

Jésus, ayant entendu cela, lui dit: Il te manque encore une chose: vends tout ce que tu as, distribue- le aux pauvres, et tu auras un trésor dans les cieux. Puis, viens, et suis-moi.

Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одного тобі ще бракує: Розпродай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!

Lorsqu'il entendit ces paroles, il devint tout triste; car il était très riche.

А він, коли почув це, то засумував, бо був вельми багатий.

Jésus, voyant qu'il était devenu tout triste, dit: Qu'il est difficile à ceux qui ont des richesses d'entrer dans le royaume de Dieu!

Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!

Car il est plus facile à un chameau de passer par le trou d'une aiguille qu'à un riche d'entrer dans le royaume de Dieu.

Бо верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти...

Ceux qui l'écoutaient dirent: Et qui peut être sauvé?

Ті ж, що чули, спитали: Хто ж тоді може спастися?

Jésus répondit: Ce qui est impossible aux hommes est possible à Dieu.

А Він відповів: Неможливеє людям можливе для Бога!

Pierre dit alors: Voici, nous avons tout quitté, et nous t'avons suivi.

І промовив Петро: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Et Jésus leur dit: Je vous le dis en vérité, il n'est personne qui, ayant quitté, à cause du royaume de Dieu, sa maison, ou sa femme, ou ses frères, ou ses parents, ou ses enfants,

А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружину, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,

ne reçoive beaucoup plus dans ce siècle-ci, et, dans le siècle à venir, la vie éternelle.

і не одержав би значно більш цього часу, а в віці наступнім життя вічне.

Jésus prit les douze auprès de lui, et leur dit: Voici, nous montons à Jérusalem, et tout ce qui a été écrit par les prophètes au sujet du Fils de l'homme s'accomplira.

І, взявши Дванадцятьох, промовив до них: Оце в Єрусалим ми йдемо, і все здійсниться, що писали Пророки про Людського Сина.

Car il sera livré aux païens; on se moquera de lui, on l'outragera, on crachera sur lui,

Бо Він виданий буде поганам, і буде осміяний, і покривджений, і опльований,

et, après l'avoir battu de verges, on le fera mourir; et le troisième jour il ressuscitera.

і, збичувавши, уб'ють Його, але третього дня Він воскресне!

Mais ils ne comprirent rien à cela; c'était pour eux un langage caché, des paroles dont ils ne saisissaient pas le sens.

Та з цього нічого вони не збагнули, і ця річ перед ними закрита була, і сказаного вони не розуміли.

Comme Jésus approchait de Jéricho, un aveugle était assis au bord du chemin, et mendiait.

І сталось, як Він наближався був до Єрихону, один невидющий сидів при дорозі й просив.

Entendant la foule passer, il demanda ce que c'était.

А коли він прочув, що проходить народ, то спитався: Що це таке?

On lui dit: C'est Jésus de Nazareth qui passe.

А йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Et il cria: Jésus, Fils de David, aie pitié de moi!

І став він кричати й казати: Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Ceux qui marchaient devant le reprenaient, pour le faire taire; mais il criait beaucoup plus fort: Fils de David, aie pitié de moi!

А ті, що попереду йшли, сварились на нього, щоб він замовк, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

Jésus, s'étant arrêté, ordonna qu'on le lui amène; et, quand il se fut approché, il lui demanda:

І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той наблизивсь до Нього, то Він запитався його:

Que veux-tu que je te fasse? Il répondit: Seigneur, que je recouvre la vue.

Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? А той відповів: Господи, нехай стану видющим!

Et Jésus lui dit: Recouvre la vue; ta foi t'a sauvé.

Ісус же до нього сказав: Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!

A l'instant il recouvra la vue, et suivit Jésus, en glorifiant Dieu. Tout le peuple, voyant cela, loua Dieu.

І зараз видющим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали хвалу Богові.