Job 16

Job prit la parole et dit:
А Йов відповів та й сказав:
J'ai souvent entendu pareilles choses; Vous êtes tous des consolateurs fâcheux.
Чув я такого багато, даремні розрадники всі ви!
Quand finiront ces discours en l'air? Pourquoi cette irritation dans tes réponses?
Чи настане кінець вітряним цим словам? Або що зміцнило тебе, що так відповідаєш?
Moi aussi, je pourrais parler comme vous, Si vous étiez à ma place: Je vous accablerais de paroles, Je secouerais sur vous la tête,
І я говорив би, як ви, якби ви на місці моєму були, я додав би словами на вас, і головою своєю кивав би на вас,
Je vous fortifierais de la bouche, Je remuerais les lèvres pour vous soulager.
устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!
Si je parle, mes souffrances ne seront point calmées, Si je me tais, en quoi seront-elles moindres?
Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?
Maintenant, hélas! il m'a épuisé... Tu as ravagé toute ma maison;
Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,
Tu m'as saisi, pour témoigner contre moi; Ma maigreur se lève, et m'accuse en face.
і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!
Il me déchire et me poursuit dans sa fureur, Il grince des dents contre moi, Il m'attaque et me perce de son regard.
Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...
Ils ouvrent la bouche pour me dévorer, Ils m'insultent et me frappent les joues, Ils s'acharnent tous après moi.
Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:
Dieu me livre à la merci des impies, Il me précipite entre les mains des méchants.
Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...
J'étais tranquille, et il m'a secoué, Il m'a saisi par la nuque et m'a brisé, Il a tiré sur moi comme à un but.
Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:
Ses traits m'environnent de toutes parts; Il me perce les reins sans pitié, Il répand ma bile sur la terre.
Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...
Il me fait brèche sur brèche, Il fond sur moi comme un guerrier.
Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...
J'ai cousu un sac sur ma peau; J'ai roulé ma tête dans la poussière.
Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...
Les pleurs ont altéré mon visage; L'ombre de la mort est sur mes paupières.
Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,
Je n'ai pourtant commis aucune violence, Et ma prière fut toujours pure.
хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!
O terre, ne couvre point mon sang, Et que mes cris prennent librement leur essor!
Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,
Déjà maintenant, mon témoin est dans le ciel, Mon témoin est dans les lieux élevés.
бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...
Mes amis se jouent de moi; C'est Dieu que j'implore avec larmes.
Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,
Puisse-t-il donner à l'homme raison contre Dieu, Et au fils de l'homme contre ses amis!
і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,
Car le nombre de mes années touche à son terme, Et je m'en irai par un sentier d'où je ne reviendrai pas.
бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...