Psalms 88

Ho Eternulo, Dio de mia savo! Tage kaj nokte mi krias antaŭ Vi.

Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина.

Mia preĝo venu antaŭ Vian vizaĝon; Klinu Vian orelon al mia ploro.

Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

Ĉar mia animo trosatiĝis de malbonoj Kaj mia vivo atingis Ŝeolon.

хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

Mi similiĝis al la forirantoj en la tombon; Mi fariĝis kiel viro sen fortoj,

душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

Etendita inter mortintoj; Kiel mortigitoj, kuŝantaj en la tombo, Kiujn Vi jam ne rememoras Kaj kiuj estas forigitaj for de Via mano.

Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

Vi metis min en la plej profundan foson, En mallumon, en abismon.

Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

Pezas sur mi Via furiozo, Kaj per ĉiuj Viaj ondoj Vi min premas. Sela.

Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

Vi malproksimigis de mi miajn konatojn, Vi faris min abomenaĵo por ili; Mi estas enŝlosita, kaj mi ne povas eliri.

На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

Mia okulo mallumiĝis de malĝojo; Mi vokas Vin, ho Eternulo, ĉiutage, Mi etendas al Vi miajn manojn.

Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

Ĉu por mortintoj Vi faros miraklojn? Ĉu malvivuloj leviĝos kaj gloros Vin? Sela.

стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

Ĉu en la tombo estos rakontata Via boneco, Kaj fidindeco en la abismo?

Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

Ĉu en la mallumo estos konataj Viaj mirakloj, Kaj Via justeco en la lando de forgeso?

Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

Sed mi vokas al Vi, ho Eternulo, Kaj matene mia preĝo Vin renkontas.

Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

Kial, ho Eternulo, Vi forpuŝas mian animon? Kial Vi kaŝas Vian vizaĝon de mi?

Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

Mi estas mizera kaj senforta detempe de la juneco; Mi portas Viajn terurojn, mi konsumiĝas.

Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

Venis sur min Via furiozo, Viaj timigoj min dispremas.

Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

Ili ĉirkaŭas min, kiel akvo, ĉiutage; Ili tute min ĉirkaŭsieĝas.

Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

Vi malproksimigis de mi amanton kaj amikon; Miaj konatoj estas en mallumo.

вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають... друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...