Genesis 21

En de HEERE bezocht Sara, gelijk als Hij gezegd had; en de HEERE deed aan Sara, gelijk als Hij gesproken had.

А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

En Sara werd bevrucht, en baarde Abraham een zoon in zijn ouderdom, ter gezetter tijd, dien hem God gezegd had.

І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

En Abraham noemde den naam zijns zoons, die hem geboren was, dien hem Sara gebaard had, Izak.

І назвав Авраам ім'я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

En Abraham besneed zijn zoon Izak, zijnde acht dagen oud, gelijk als hem God geboden had.

І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

En Abraham was honderd jaren oud, als hem Izak zijn zoon geboren werd.

А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

En Sara zeide: God heeft mij een lachen gemaakt; al die het hoort, zal met mij lachen.

І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде сміятися з мене.

Voorts zeide zij: Wie zou Abraham gezegd hebben: Sara heeft zonen gezoogd? want ik heb een zoon gebaard in zijn ouderdom.

І промовила: Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його.

En het kind werd groot, en werd gespeend; toen maakte Abraham een groten maaltijd op den dag, als Izak gespeend werd.

І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

En Sara zag den zoon van Hagar, de Egyptische, dien zij Abraham gebaard had, spottende.

І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

En zij zeide tot Abraham: Drijf deze dienstmaagd en haar zoon uit; want de zoon dezer dienstmaagd zal met mijn zoon, met Izak, niet erven.

І сказала вона Авраамові: Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком.

En dit woord was zeer kwaad in Abrahams ogen, ter oorzake van zijn zoon.

Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

Maar God zeide tot Abraham: Laat het niet kwaad zijn in uw ogen, over den jongen, en over uw dienstmaagd; al wat Sara tot u zal zeggen, hoor naar haar stem; want in Izak zal uw zaad genoemd worden.

І промовив Господь Авраамові: Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

Doch Ik zal ook den zoon dezer dienstmaagd tot een volk stellen, omdat hij uw zaad is.

І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння.

Toen stond Abraham des morgens vroeg op, en nam brood, en een fles water, en gaf ze aan Hagar, die leggende op haar schouder; ook gaf hij haar het kind, en zond haar weg. En zij ging voort, en dwaalde in de woestijn Ber-seba.

І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

Als nu het water van de fles uit was, zo wierp zij het kind onder een van de struiken.

І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

En zij ging en zette zich tegenover, afgaande zo verre, als die met den boog schieten; want zij zeide: Dat ik het kind niet zie sterven; en zij zat tegenover, en hief haar stem op, en weende.

І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі як стрілити луком, бо сказала: Нехай я не бачу смерти цієї дитини! І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

En God hoorde de stem van den jongen; en de Engel Gods riep Hagar toe uit den hemel, en zeide tot haar: Wat is u, Hagar? Vrees niet; want God heeft naar des jongens stem gehoord, ter plaatse, waar hij is.

І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: Що тобі, Аґаро? Не бійс, бо почув Бог голос хлопц, де він там.

Sta op, hef den jongen op, en houd hem vast met uwe hand; want Ik zal hem tot een groot volk stellen.

Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.

En God opende haar ogen, dat zij een waterput zag; en zij ging, en vulde de fles met water, en gaf den jongen te drinken.

І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

En God was met den jongen; en hij werd groot, en hij woonde in de woestijn, en werd een boogschutter.

І з хлопцем був Бог, і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

En hij woonde in de woestijn Paran; en zijn moeder nam hem een vrouw uit Egypteland.

І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.

Voorts geschiedde het ter zelfder tijd, dat Abimelech, mitsgaders Pichol, zijn krijgsoverste, tot Abraham sprak, zeggende: God is met u in alles, wat gij doet.

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш!

Zo zweer mij nu hier bij God: Zo gij mij, of mijn zoon, of mijn neef liegen zult! naar de weldadigheid, die ik bij u gedaan heb, zult gij doen bij mij, en bij het land, waarin gij als vreemdeling verkeert.

А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.

En Abraham zeide: Ik zal zweren.

І сказав Авраам: Я присягаю!

En Abraham berispte Abimelech ter oorzake van een waterput, die Abimelechs knechten met geweld genomen hadden.

І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

Toen zeide Abimelech: Ik heb niet geweten, wie dit stuk gedaan heeft; en ook hebt gij het mij niet aangezegd, en ik heb er ook niet van gehoord, dan heden.

І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні.

En Abraham nam schapen en runderen, en gaf die aan Abimelech; en die beiden maakten een verbond.

І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.

Doch Abraham stelde zeven ooilammeren der kudde bijzonder.

І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

Zo zeide Abimelech tot Abraham: Wat zullen hier deze zeven ooilammeren, die gij bijzonder gesteld hebt?

І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?

En hij zeide: Dat gij de zeven ooilammeren van mijn hand nemen zult, opdat het mij tot een getuigenis zij, dat ik dezen put gegraven heb.

А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю.

Daarom noemde men die plaats Ber-seba, omdat die beiden daar gezworen hadden.

Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

Alzo maakten zij een verbond te Ber-seba. Daarna stond Abimelech op, en Pichol, zijn krijgsoverste, en zij keerden wederom naar het land der Filistijnen.

І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

En hij plantte een bos in Ber-seba, en riep aldaar den Naam des HEEREN, des eeuwigen Gods, aan.

А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я Господа, Бога Вічного.

En Abraham woonde als vreemdeling vele dagen in het land der Filistijnen.

І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.