Psalms 108

(En Sang. En Salme af David.) Mit Hjerte er trøstigt, Gud, mit hjerte er trøstigt; jeg vil synge og lovprise dig, vågn op, min Ære!

Пісня. Псалом Давидів.

Harpe og Citer, vågn op, jeg vil vække Morgenrøden.

Моє серце зміцнилося, Боже, я буду співати та славити разом з своєю хвалою!

Jeg vil takke dig, HERRE, blandt Folkeslag, lovprise dig blandt Folkefærd;

Збудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

thi din Miskundhed når til Himlen, din Sandhed til Skyerne.

Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, і буду співати Тобі між племенами,

Løft dig, o Gud, over Himlen, din Herlighed være over al Jorden!

бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя аж до хмар!

Til Frelse for dine elskede hjælp med din højre, bønhør os!

Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над усією землею!

Gud talede i sin Helligdom: "Jeg vil udskifte Sikem med Jubel, udmåle Sukkots Dal;

Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвися до нас!

mit er Gilead, mit er Manasse, Efraim er mit Hoveds Værn, Juda min Herskerstav,

У святині Своїй Бог промовив: Нехай Я звеселюся, розділю Я Сихем, і долину Суккотську поміряю.

Moab min Vaskeskål, på Edom kaster jeg min Sko, over Filisterland jubler jeg."

Належить Мені Ґілеад, і Мені Манасія, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.

Hvo bringer mig til den befæstede By, hvo leder mig hen til Edom?

Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, над Филистеєю буду погукувати!

Har du ikke, Gud, stødt os fra dig? Du ledsager ej vore Hære.

Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене приведе?

Giv os dog Hjælp mod Fjenden! Blændværk er Menneskers Støtte.

Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

Med Gud skal vi øve vældige Ting, vore Fjender træder han ned!

Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота! Ми мужність покажемо в Бозі, і Він потопче противників наших!