Philippians 2

Er der da nogen Formaning i Kristus, er der nogen Kærlighedens Opmuntring, er der noget Åndens Samfund, er der nogen inderlig Kærlighed og Barmhjertighed:

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

da fuldkommer min Glæde, at I må være enige indbyrdes, så I have den samme Kærlighed, samme Sjæl, een Higen,

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

intet gøre af Egennytte eller Lyst til tom Ære, men i Ydmyghed agte hverandre højere end eder selv

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

og ikke se hver på sit, men enhver også på andres.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Det samme Sindelag være i eder, som også var i Kristus Jesus,

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

han, som, da han var i Guds Skikkelse ikke holdt det for et Rov at være Gud lig,

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

men forringede sig selv, idet han tog en Tjeners Skikkelse på og blev Mennesker lig;

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

og da han i Fremtræden fandtes som et Menneske, fornedrede han sig selv, så han blev lydig indtil Døden, ja, Korsdøden.

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

Derfor har også Gud højt ophøjet ham og skænket ham det Navn, som er over alle Navne,

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

for at i Jesu Navn hvert Knæ skal bøje sig, deres i Himmelen og på Jorden og under Jorden,

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

og hver Tunge skal bekende, at Jesus Kristus er Herre, til Gud Faders Ære.

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

Derfor, mine elskede! ligesom I altid have været lydige, så arbejder ikke alene som i min Nærværelse, men nu meget mere i min Fraværelse på eders egen Frelse med Frygt og Bæven;

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

thi Gud er den, som virker i eder både at ville og at virke, efter sit Velbehag.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

Gører alle Ting uden Knurren og Betænkeligheder,

Робіть усе без нарікання та сумніву,

for at I må blive udadlelige og rene, Guds ulastelige Børn, midt i en vanartet og forvendt Slægt, iblandt hvilke I vise eder som Himmellys i Verden,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

idet I fremholde Livets Ord, mig til Ros på Kristi Dag, at jeg ikke har løbet forgæves, ej heller arbejdet forgæves.

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

Ja, selv om jeg bliver ofret under Ofringen og Betjeningen af eders Tro, så glæder jeg mig og glæder mig med eder alle.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

Men ligeledes skulle også I glæde eder, og glæde eder med mig!

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Men jeg håber i den Herre Jesus snart at kunne sende Timotheus til eder, for at også jeg kan blive ved godt Mod ved at erfare, hvorledes det går eder.

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Thi jeg har ingen ligesindet, der så oprigtig vil have Omsorg for, hvorledes det går eder;

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

thi de søge alle deres eget, ikke hvad der hører Kristus Jesus til.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

Men hans prøvede Troskab kende I, at, ligesom et Barn tjener sin Fader, således har han tjent med mig for Evangeliet.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Ham håber jeg altså at sende straks, når jeg ser Udgangen på min Sag.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Men jeg har den Tillid til Herren, at jeg også selv snart skal komme.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Men jeg har agtet det nødvendigt at sende Epafroditus til eder, min Broder og Medarbejder og Medstrider, og eders Udsending og Tjener for min Trang,

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

efterdi han længtes efter eder alle og var såre ængstelig, fordi I havde hørt, at han var bleven syg.

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Ja, han var også syg og Døden nær; men Gud forbarmede sig over ham, ja, ikke alene over ham, men også over mig, for at jeg ikke skulde have Sorg på Sorg.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Derfor skynder jeg mig desto mere med at sende ham, for at I og jeg være mere sorgfri.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Modtager ham altså i Herren med al Glæde og holder sådanne i Ære;

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

thi for Kristi Gernings Skyld kom han Døden nær, idet han satte sit Liv i Vove for at udfylde Savnet af eder i eders Tjeneste imod mig.

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.