Mark 5

Og de kom over til hin Side af Søen til Gerasenernes Land.

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської.

Og da han trådte ud af Skibet, kom der ham straks i Møde ud fra Gravene en Mand med en uren Ånd.

І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого.

Han havde sin Bolig i Gravene, og ingen kunde længer binde ham, end ikke med Lænker.

Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його,

Thi han havde ofte været bunden med Bøjer og Lænker, og Lænkerne vare sprængte af ham og Bøjerne sønderslidte, og ingen kunde tæmme ham.

бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його.

Og han var altid Nat og Dag i Gravene og på Bjergene, skreg og slog sig selv med Sten.

І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння...

Men da han så Jesus. Langt borte, løb han hen og kastede sig ned for ham

А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому,

og råbte med høj Røst og sagde: "Hvad har jeg med dig at gøre, Jesus, den højeste Guds Søn? Jeg besvæger dig ved Gud, at du ikke piner mig."

і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене!

Thi han sagde til ham: "Far ud af Manden, du urene Ånd!"

Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини!

Og han spurgte ham: "Hvad er dit Navn?" Og han siger til ham: "Legion er mit Navn; thi vi ere mange."

І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Леґіон мені ймення багато бо нас.

Og han bad ham meget om ikke at drive dem ud af Landet.

І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі.

Men der var der ved Bjerget en stor Hjord Svin, som græssede;

Пасся ж там на горі гурт великий свиней.

og de bade ham og sagde: "Send os i Svinene, så vi må fare i dem."

І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли.

Og han tilstedte dem det. Og de urene Ånder fore ud og fore i Svinene; og Hjorden styrtede sig ned over Brinken ud i Søen, omtrent to Tusinde, og de druknede i Søen

І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі...

Og deres Hyrder flyede og forkyndte det i Byen og på Landet; og de kom for at se, hvad det var, som var sket.

А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось.

Og de komme til Jesus og se den besatte, ham, som havde haft Legionen, sidde påklædt og ved Samling, og de frygtede.

І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав леґіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони...

Men de, som havde set det, fortalte dem, hvorledes det var gået den besatte, og om Svinene.

Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней.

Og de begyndte at bede ham om, at han vilde gå bort fra deres Egn.

І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю.

Og da han gik om Bord i Skibet, bad den, som havde været besat, ham om, at han måtte være hos ham.

А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним.

Og han tilstedte ham det ikke, men siger til ham: "Gå til dit Hus, til dine egne, og forkynd dem, hvor store Ting Herren har gjort imod dig, og at han har forbarmet sig over dig."

Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою!

Og han gik bort og begyndte at kundgøre i Bekapolis, hvor store Ting Jesus havde gjort imod ham; og alle undrede sig.

І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Og da Jesus igen i Skibet var faren over til hin Side, samledes der en stor Skare om ham, og han var ved Søen.

І коли переплив Ісус човном на той бік ізнов, то до Нього зібралось багато народу. І був Він над морем.

Og der kommer en af Synagogeforstanderne ved Navn Jairus, og da han ser ham, falder han ned for hans Fødder.

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому,

Og han beder ham meget og siger: "Min lille Datter er på sit yderste; o! at du vilde komme og lægge Hænderne på hende, for at hun må frelses og leve!"

і дуже благає Його та говорить: Моя дочка кінчається. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!...

Og han gik bort med ham, og en stor Skare fulgte ham, og de trængte ham.

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

Og der var en Kvinde, som havde haft Blodflod i tolv År,

А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була,

og hun havde døjet meget af mange Læger og havde tilsat alt, hvad hun ejede, og hun var ikke bleven hjulpen, men tværtimod, det var blevet værre med hende.

що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого,

Da hun havde hørt om Jesus, kom hun bagfra i Skaren og rørte ved hans Klædebon.

як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його...

Thi hun sagde: "Dersom jeg rører blot ved hans Klæder, bliver jeg frelst."

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю...

Og straks tørredes hendes Blods Kilde, og hun mærkede i sit Legeme, at hun var bleven helbredt fra sin Plage.

І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги!

Og straks da Jesus mærkede på sig selv, at den Kraft var udgået fra ham, vendte han sig om i Skaren og sagde: "Hvem rørte ved mine Klæder?"

І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі?

Og hans Disciple sagde til ham: "Du ser, at Skaren trænger dig, og du siger: Hvem rørte ved mig?"

І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене?

Og han så sig om for at se hende, som havde gjort dette.

А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце.

Men da Kvinden vidste, hvad der var sket hende, kom hun frygtende og bævende og faldt ned for ham og sagde ham hele Sandheden.

І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла...

Men han sagde til hende: "Datter! din Tro har frelst dig; gå bort med Fred, og vær helbredt fra din Plage!"

А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Endnu medens han talte, komme nogle fra Synagogeforstanderens Hus og sige: "Din Datter er død, hvorfor umager du Mesteren længere?"

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?...

Men Jesus hørte det Ord, som blev sagt, og han siger til Synagogeforstanderen: "Frygt ikke, tro blot!"

А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй!

Og han tilstedte ingen at følge med sig uden Peter og Jakob og Johannes, Jakobs Broder.

І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова.

Og de komme ind i Synagogeforstanderens Hus, og han ser en larmende Hob, der græd og hylede meget.

І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили.

Og han går ind og siger til dem: "Hvorfor larme og græde I? Barnet er ikke død, men det sover."

А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить!

Og de lo ad ham; men han drev dem alle ud, og han tager Barnets Fader og Moder og sine Ledsagere med sig og går ind, hvor Barnet var.

І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча.

Og han tager Barnet ved Hånden og siger til hende: "Talitha kumi!" hvilket er udlagt: "Pige, jeg siger dig, stå op!"

І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань!

Og straks stod Pigen op og gik omkring; thi hun var tolv År gammel. Og de bleve straks overmåde forfærdede

І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!...

Og han bød dem meget, at ingen måtte få dette at vide; og han sagde, at de skulde give hende noget at spise.

А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів.