Mark 15

Og straks om Morgenen, da Ypperstepræsterne havde holdt Råd med de Ældste og de skriftkloge, hele Rådet, bandt de Jesus og førte ham bort og overgave ham til Pilatus.
А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.
Og Pilatus spurgte ham: "Er du Jødernes Konge?" Og han svarede og sagde til ham: "Du siger det."
А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш...
Og Ypperstepræsterne anklagede ham meget.
А первосвященики міцно Його винуватили.
Men Pilatus spurgte ham atter og sagde: "Svarer du slet intet? Se, hvor meget de anklage dig for!"
Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують!
Men Jesus svarede ikke mere noget, så at Pilatus undrede sig.
А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався.
Men på Højtiden plejede han at løslade dem een Fange, hvilken de forlangte.
На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони.
Men der var en, som hed Barabbas, der var fangen tillige med de Oprørere, som under Oprøret havde begået Mord
Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство.
Og Mængden gik op og begyndte at bede om, at han vilde gøre for dem, som han plejede.
Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм.
Men Pilatus svarede dem og sagde: "Ville I, at jeg skal løslade eder Jødernes Konge?"
Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського?
Thi han skønnede, at det var af Avind, at Ypperstepræsterne havde overgivet ham.
Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики.
Men Ypperstepræsterne ophidsede Mængden til at bede om, at han hellere skulde løslade dem Barabbas.
А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву.
Men Pilatus svarede atter og sagde til dem: "Hvad ville I da, jeg skal gøre med ham, som I kalde Jødernes Konge?"
Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте?
Men de råbte atter: "Korsfæst ham!"
Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його!
Men Pilatus sagde til dem: "Hvad ondt har han da gjort?" Men de råbte højlydt: "Korsfæst ham!"
Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!...
Og da Pilatus vilde gøre Mængden tilpas, løslod han dem Barabbas; og Jesus lod han hudstryge og gav ham hen til at korsfæstes.
Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був.
Men Stridsmændene førte ham ind i Gården, det vil sige Borgen, og de sammenkalde hele Vagtafdelingen.
Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають.
Og de iføre ham en Purpurkappe og flette en Tornekrone og sætte den på ham.
І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього.
Og de begyndte at hilse ham: "Hil være dig, du Jødernes Konge!"
І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський!
Og de sloge ham på Hovedet med et Rør og spyttede på ham og faldt på Knæ og tilbade ham.
І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому...
Og da de havde spottet ham, toge de Purpurkappen af ham og iførte ham hans egne Klæder. Og de føre ham ud for at korsfæste ham.
І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його.
Og de tvinge en, som gik forbi, Simon fra Kyrene, som kom fra Marken, Aleksanders og Rufus's Fader, til af bære hans Kors.
І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
Og de føre ham til det Sted Golgatha, det er udlagt: "Hovedskalsted"
І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
Og de gave ham Vin at drikke med Myrra i; men han tog det ikke.
І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
Og de korsfæste ham, og de dele hans Klæder ved at kaste Lod om dem, hvad enhver skulde tage.
І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
Men det var den tredje Time, da de korsfæstede ham.
Була ж третя година, як Його розп'яли.
Og Overskriften med Beskyldningen imod ham var påskreven således: "Jødernes Konge".
І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
Og de korsfæste to Røvere sammen med ham, en ved hans højre og en ved hans venstre Side.
Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
Og Skriften blev opfyldt, som siger: "Og han blev regnet iblandt Overtrædere."
І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
Og de, som gik forbi, spottede ham, idet de rystede på deres Hoveder og sagde: "Tvi dig! du som nedbryder Templet og bygger det op i tre Dage;
А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
frels dig selv ved at stige ned af Korset!"
зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
Ligeså spottede også Ypperstepræsterne indbyrdes tillige med de skriftkloge og sagde: "Andre har han frelst, sig selv kan han ikke frelse.
Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
Kristus, Israels Konge - lad ham nu stige ned af Korset, for at vi kunne se det og, tro!" Også de, som vare korsfæstede med ham, hånede ham.
Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...
Og da den sjette Time var kommen, blev der Mørke over hele Landet indtil den niende Time.
А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі.
Og ved den niende Time råbte Jesus med høj Røst og sagde: "Eloi! Eloi! Lama Sabaktani?" det er udlagt: "Min Gud! min Gud! hvorfor har du forladt mig?"
О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?
Og nogle af dem, som stode hos, sagde, da de hørte det: "Se; han kalder på Elias."
Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю!
Men en løb hen og fyldte en Svamp med Eddike og stak den på et Rør og gav ham at drikke og sagde: "Holdt! lader os se, om Elias kommer for at tage ham ned."
А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти!
Men Jesus råbte med høj Røst og udåndede.
А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!...
Og Forhænget i Templet splittedes i to fra øverst til nederst.
І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу.
Men da Høvedsmanden, som stod hos, lige over for ham, så, af han udåndede på denne Vis, sagde han: "Sandelig, dette Menneske var Guds Søn."
А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий!
Men der var også Kvinder, som så til i Frastand, iblandt hvilke også vare Maria Magdalene og Maria, Jakob den Lilles og Joses's Moder, og Salome,
Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія,
hvilke også fulgte ham og tjente ham, da han var i Galilæa, og mange andre Kvinder, som vare gåede op til Jerusalem med ham.
що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним.
Og da det allerede var blevet Aften, (thi det var Beredelsesdag, det er Forsabbat,)
А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,
kom Josef fra Arimathæa, en anset Rådsherre, som også selv forventede Guds Rige; han tog Mod til sig og gik ind til Pilatus og bad om Jesu Legeme.
прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.
Men Pilatus forundrede sig over, at han allerede skulde være død,
А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.
og han hidkaldte Høvedsmanden og spurgte ham, om han allerede nogen Tid havde været død; og da han fik det at vide af Høvedsmanden, skænkede han Josef Liget.
І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.
Og denne købte et fint Linklæde, tog ham ned, svøbte ham i Linklædet og lagde ham i en Grav, som var udhugget i en Klippe, og han, væltede en Sten for Indgangen til Graven.
А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.
Men Maria Magdalene og Maria, Joses's Moder, så, hvor ham blev lagt.
Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.