Luke 10

Men derefter udvalgte Herren også halvfjerdsindstyve andre og sendte dem ud to og to forud for sig, til hver By og hvert Sted, hvorhen han selv vilde komme.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

Og han sagde til dem: "Høsten er stor, men Arbejderne ere få; beder derfor Høstens Herre om, at han vil sende Arbejdere ud til sin Høst.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Går ud! Se, jeg sender eder som Lam midt iblandt Ulve.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Bærer ikke Pung, ikke Taske, ej heller Sko; og hilser ingen på Vejen!

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Men hvor I komme ind i et Hus, siger der først: Fred være med dette Hus!

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

Og er der sammesteds et Fredens Barn, skal eders Fred Hvile på ham; men hvis ikke, da skal den vende tilbage til eder igen.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

Men bliver i det samme Hus, spiser og drikker, hvad de have; thi Arbejderen er sin Løn værd. I må ikke flytte fra Hus til Hus

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

Og hvor I komme ind i en By. og de modtage eder, spiser der, hvad der sættes for eder;

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

og Helbreder de syge, som ere der, og siger dem: Guds Rige er kommet nær til eder.

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

Men hvor I komme ind i en By og de ikke modtage eder, der skulle I gå ud på dens Gader og sige:

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

Endog det Støv, som hænger ved vore Fødder fra eders By, tørre vi af til eder; dog dette skulle I vide, at Guds Rige er kommet nær.

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Men jeg siger eder, det skal gå Sodoma tåleligere på hin Dag end den By.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Ve dig, Korazin! ve dig, Bethsajda! thi dersom de kraftige Gerninger, som ere skete i eder, vare skete i Tyrus og Sidon, da havde de for længe siden omvendt sig, siddende i Sæk og Aske.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Men det skal gå Tyrus og Sidon tåleligere ved Dommen end eder.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

Og du, Kapernaum, som er bleven ophøjet indtil Himmelen, du skal nedstødes indtil Dødsriget.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

Den, som hører eder, hører mig, og den, som foragter eder, foragter mig; men den, som foragter mig, foragter den, som udsendte mig."

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

Men de halvfjerdsindsfyve vendte tilbage med Glæde og sagde: "Herre! også de onde Ånder ere os lydige i dit Navn."

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Men han sagde til dem: "Jeg så Satan falde ned fra Himmelen som et Lyn.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Se, jeg har givet eder Myndighed til at træde på Slanger og Skorpioner og over hele Fjendens Magt, og slet intet skal skade eder.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Dog, glæder eder ikke derover, at Ånderne ere eder lydige; men glæder eder over, at eders Navne ere indskrevne i Himlene."

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

I den samme Stund frydede Jesus sig i den Helligånd og sagde: "Jeg priser dig, Fader, Himmelens og Jordens Herre! fordi du har skjult dette for vise og forstandige og åbenbaret det for umyndige. Ja, Fader! thi således skete det, som var velbehageligt for dig.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

Alle Ting ere mig overgivne af min Fader; og ingen kender, hvem Sønnen er, uden Faderen, og hvem Faderen er, uden Sønnen og den, for hvem Sønnen vil åbenbare ham."

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

Og han vendte sig til Disciplene og sagde særligt til dem: "Salige ere de Øjne, som se det, I se.

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Thi jeg siger eder, at mange Profeter og Konger have ville se det, I se, og have ikke set det, og høre det, I høre, og have ikke hørt det."

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

Og se, en lovkyndig stod op og fristede ham og sagde: "Mester! hvad skal jeg gøre, for at jeg kan arve et evigt Liv?"

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

Men han sagde til ham: "Hvad er der skrevet i Loven, hvorledes læser du?".

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

Men han svarede og sagde til ham: "Du skal elske Herren din Gud af hele dit Hjerte og med hele din Sjæl og med hele din Styrke og med hele dit Sind, og din Næste som dig selv."

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Men han sagde til ham: "Du svarede ret; gør dette, så skal du leve."

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Men han vilde gøre sig selv retfærdig og sagde til Jesus: "Hvem er da min Næste?"

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

Men Jesus svarede og sagde: "Et Menneske gik ned fra Jerusalem til Jeriko, og han faldt iblandt Røvere, som både klædte ham af og sloge ham og gik bort og lod ham ligge halvdød.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Men ved en Hændelse gik en Præst den samme Vej ned, og da han så ham, gik han forbi.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Ligeså også en Levit; da han kom til Stedet, gik han hen og så ham og gik forbi.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Men en Samaritan, som var på Rejse, kom til ham, og da han så ham, ynkedes han inderligt.

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

Og han gik hen til ham, forbandt hans Sår og gød Olie og Vin deri, løftede ham op på sit eget Dyr og førte ham til et Herberge og plejede ham.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

Og den næste Dag tog han to Denarer frem og gav Værten dem og sagde: Plej ham! og hvad mere du lægger ud, vil jeg betale dig, når jeg kommer igen.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

Hvilken af disse tre tykkes dig nu at have været hans Næste, der var falden iblandt Røverne?"

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

Men han sagde: "Han, som øvede.Barmhjertighed imod ham." Og Jesus sagde til ham: "Gå bort, og gør du ligeså!"

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

Men det skete, medens de vare på Vandring, gik han ind i en Landsby; og en Kvinde ved Navn Martha modtog ham i sit Hus.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Og hun havde en Søster, som hed Maria, og hun satte sig ved Herrens Fødder og hørte på hans Tale.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

Men Martha havde travlt med megen Opvartning; og hun kom hen og sagde: "Herre! bryder du dig ikke om, at min Søster har ladet mig opvarte ene? Sig hende dog, at hun skal hjælpe mig."

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Men Herren svarede og sagde til hende: "Martha! Martha! du gør dig Bekymring og Uro med mange Ting;

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

men eet er fornødent. Maria har valgt den gode Del, som ikke skal tages fra hende."

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...