Psalms 147

(По слав. 146) Алилуя! Да, добро е да пеем псалми на нашия Бог. Да, хвалебната песен е хубава и приятна.

Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!

ГОСПОД съгражда Ерусалим, събира израилевите изгнаници.

Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.

Изцелява съкрушените по сърце и превързва раните им.

Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,

Изброява множеството на звездите, нарича ги всички по име.

вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.

Велик е нашият Господ и с голяма мощ, разумът Му е неизмерим.

Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!

ГОСПОД издига смирените, а безбожните унижава до земята.

Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.

Пейте на ГОСПОДА с благодарение, пейте псалми с арфа на нашия Бог,

Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:

който покрива небесата с облаци, приготвя дъжд за земята, прави да расте трева по планините,

Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,

който дава храна на животните и на гарванчетата, които пискат към Него.

худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!

Той не се наслаждава в силата на коня, не благоволява в краката на мъжа.

Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,

ГОСПОД благоволява в онези, които Му се боят, в онези, които се надяват на Неговата милост.

Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!

Слави ГОСПОДА, Ерусалиме! Хвали своя Бог, Сионе!

Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,

Защото Той укрепи резетата на портите ти, благослови децата ти сред теб.

бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,

Установява мир в пределите ти, насища те с най-добрата пшеница.

чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,

Изпраща заповедта Си на земята; словото Му тича много бързо.

посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!

Дава сняг като вълна, разпръсва сланата като пепел,

Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,

хвърля леда Си като отломъци — кой ще устои пред Неговия мраз?

Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?

Изпраща словото Си и ги разтопява, прави вятъра Си да духа и водите текат.

Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!

Възвестява словото Си на Яков, наредбите Си и присъдите Си — на Израил.

Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:

Не е постъпил така с никой друг народ и те не са познали присъдите Му. Алилуя!

для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!