Luke 10

След това Господ определи други седемдесет души и ги изпрати по двама пред Себе Си във всеки град и място, където Сам Той щеше да отиде.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

И им каза: Жетвата е изобилна, а работниците – малко; затова молете се на Господаря на жетвата да изпрати работници на жетвата Си.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Идете! Ето, Аз ви изпращам като агнета посред вълци.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Не носете нито кесия, нито торба, нито сандали и никого по пътя не поздравявайте.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

И в която къща влезете, първо казвайте: Мир на този дом!

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

И ако бъде там някой син на мира, вашият мир ще почива на него; но ако не бъде, ще се върне на вас.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

И в същата къща останете; и яжте и пийте, каквото ви дадат, защото работникът заслужава своята заплата. Не се премествайте от къща в къща.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

И като влизате в някой град и те ви приемат, яжте, каквото ви сложат.

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

И изцелявайте болните в него и им казвайте: Божието царство е наближило до вас.

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

А като влезете в някой град и те не ви приемат, излезте на улиците му и кажете:

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

И праха, който е полепнал по краката ни от вашия град, отърсваме против вас; но това да знаете, че Божието царство е наближило.

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Казвам ви: По-леко ще бъде на Содом в онзи ден, отколкото на този град.

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Горко ти, Хоразине! Горко ти, Витсаидо! Защото, ако бяха се извършили в Тир и Сидон чудесата, които се извършиха във вас, те отдавна биха се покаяли, седящи във вретище и пепел.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Обаче на Тир и Сидон ще бъде по-леко в съда, отколкото на вас.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

И ти, Капернауме, който си се издигнал до небесата, до ада ще бъдеш свален.

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

Който слуша вас, Мен слуша; и който отхвърля вас, Мен отхвърля; а който отхвърля Мен, отхвърля Онзи, който Ме е пратил.

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

И седемдесетте се върнаха с радост и казаха: Господи, в Твоето Име и демоните ни се покоряват.

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

А Той им каза: Видях Сатана да пада от небето като светкавица.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Ето, давам ви власт да настъпвате змии и скорпиони и власт над цялата сила на врага, и нищо няма да ви повреди.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Обаче не се радвайте на това, че духовете ви се покоряват, а се радвайте, че имената ви са записани на небесата.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

В същия час Иисус се зарадва в Духа и каза: Благодаря Ти, Отче, Господи на небето и земята, че си скрил това от мъдрите и разумните, а си го открил на невръстните. Да, Отче, защото така Ти се видя угодно.

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

Всичко Ми е предадено от Моя Отец; и освен Отец, никой не знае кой е Синът; и никой не знае кой е Отец, освен Синът и онзи, на когото Синът би благоволил да открие.

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

И като се обърна към учениците, им каза насаме: Блажени очите, които виждат това, което вие виждате.

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Защото, казвам ви, че много пророци и царе пожелаха да видят това, което вие виждате, и не видяха; и да чуят това, което вие чувате, и не чуха.

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

И ето, един законник стана и Го изпитваше, като каза: Учителю, какво да правя, за да наследя вечен живот?

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

А Той му каза: Какво е писано в закона? Как го четеш ти?

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

А той в отговор каза: ?Да възлюбиш Господа, своя Бог, с цялото си сърце, с цялата си душа, с всичката си сила и с целия си ум, и ближния си както себе си.“

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Иисус му каза: Правилно отговори; това прави, и ще живееш.

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

Но той, понеже искаше да оправдае себе си, каза на Иисус: А кой е моят ближен?

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

В отговор Иисус каза: Един човек слизаше от Ерусалим в Ерихон; и налетя на разбойници, които го съблякоха и нараниха, и си отидоха, като го оставиха полумъртъв.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

А един свещеник случайно слизаше по онзи път и като го видя, подмина по отсрещната страна.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Също и един левит, като стигна на това място и го видя, подмина по отсрещната страна.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Но един самарянин, като пътуваше, дойде до мястото, където беше той, и като го видя, го съжали,

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

приближи се и превърза раните му, като изливаше на тях масло и вино. После го качи на собственото си добиче, закара го в една гостилница и се погрижи за него.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

А на следващия ден извади два динария, даде ги на гостилничаря и каза: Погрижи се за него и каквото похарчиш в повече, на връщане ще ти го заплатя.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

Кой от тези тримата ти се вижда да се е показал ближен на изпадналия сред разбойниците?

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

А той отговори: Онзи, който му оказа милост. Иисус му каза: Иди и ти прави също така.

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

И като вървяха по пътя, Той влезе в едно село; и някоя си жена на име Марта Го прие у дома си.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Тя имаше сестра на име Мария, която седна при краката на Иисус и слушаше словото Му.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

А Марта, като беше заета с много прислужване, пристъпи и каза: Господи, не Те ли е грижа, че сестра ми ме остави сама да прислужвам? Кажи й тогава да ми помогне.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Но Господ в отговор й каза: Марто, Марто, ти се грижиш и безпокоиш за много неща,

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

но едно е потребно; и Мария избра добрата част, която няма да й се отнеме.

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...