Job 35

Тогава Елиу продължи и каза:
І говорив Елігу та й сказав:
Смяташ ли това за право? Ти казваш: Моята правда е по-голяма от Божията.
Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
Защото ти питаш какво ще те ползва: Какво ще спечеля, че не съм съгрешил?
Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
Аз ще ти отговоря, и на приятелите ти с теб:
Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
Погледни към небето и виж, гледай облаците — колко по-високи са от теб!
Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
Ако съгрешаваш, какво вършиш против Него? Ако престъпленията ти се умножават, какво на Него правиш?
Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
Ако си праведен, какво Му даваш? Или какво получава Той от твоята ръка?
Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
Безбожието ти засяга само човек като теб и правдата ти — само човешки син.
Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
Поради множеството угнетения викат страдащите, викат за помощ поради ръката на могъщите.
Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
Но никой не казва: Къде е Бог, моят Създател, който дава песни в нощта,
Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
който ни учи повече от зверовете земни и ни прави по-мъдри от птиците небесни?
що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Там те викат, но Той не отговаря заради гордостта на злите.
Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
Наистина Бог няма да послуша празнословие и Всемогъщият няма да го зачете.
Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
Въпреки че казваш, че не можеш да Го видиш, пак правосъдието е пред Него, и на Него се уповавай.
Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
И сега, понеже не е наказал в гнева Си, не знае ли Той за надменността?
А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
Затова Йов отваря устата си напразно и трупа думи без знание.
то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...