Psalms 147

سَبِّحُوا الرَّبَّ، لأَنَّ التَّرَنُّمَ لإِلهِنَا صَالِحٌ. لأَنَّهُ مُلِذٌّ. التَّسْبِيحُ لاَئِقٌ.
Хваліть Господа, добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!
الرَّبُّ يَبْنِي أُورُشَلِيمَ. يَجْمَعُ مَنْفِيِّي إِسْرَائِيلَ.
Господь Єрусалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.
يَشْفِي الْمُنْكَسِرِي الْقُلُوبِ، وَيَجْبُرُ كَسْرَهُمْ.
Він зламаносердих лікує, і їхні рани болючі обв'язує,
يُحْصِي عَدَدَ الْكَوَاكِبِ. يَدْعُو كُلَّهَا بِأَسْمَاءٍ.
вираховує Він число зорям, і кожній із них дає ймення.
عَظِيمٌ هُوَ رَبُّنَا، وَعَظِيمُ الْقُوَّةِ. لِفَهْمِهِ لاَ إِحْصَاءَ.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
الرَّبُّ يَرْفَعُ الْوُدَعَاءَ، وَيَضَعُ الأَشْرَارَ إِلَى الأَرْضِ.
Господь підіймає слухняних, безбожних понижує аж до землі.
أَجِيبُوا الرَّبَّ بِحَمْدٍ. رَنِّمُوا لإِلهِنَا بِعُودٍ.
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гуслах:
الْكَاسِي السَّمَاوَاتِ سَحَابًا، الْمُهَيِّئِ لِلأَرْضِ مَطَرًا، الْمُنْبِتِ الْجِبَالَ عُشْبًا،
Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ для землі, оброщує гори травою,
الْمُعْطِي لِلْبَهَائِمِ طَعَامَهَا، لِفِرَاخِ الْغِرْبَانِ الَّتِي تَصْرُخُ.
худобі дає її корм, воронятам чого вони кличуть!
لاَ يُسَرُّ بِقُوَّةِ الْخَيْلِ. لاَ يَرْضَى بِسَاقَيِ الرَّجُلِ.
Не в силі коня уподоба Його, і не в членах людини Його закохання,
يَرْضَى الرَّبُّ بِأَتْقِيَائِهِ، بِالرَّاجِينَ رَحْمَتَهُ.
Господь любить тих, хто боїться Його, хто надію складає на милість Його!
سَبِّحِي يَا أُورُشَلِيمُ الرَّبَّ، سَبِّحِي إِلهَكِ يَا صِهْيَوْنُ.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
لأَنَّهُ قَدْ شَدَّدَ عَوَارِضَ أَبْوَابِكِ. بَارَكَ أَبْنَاءَكِ دَاخِلَكِ.
бо зміцняє Він засуви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
الَّذِي يَجْعَلُ تُخُومَكِ سَلاَمًا، وَيُشْبِعُكِ مِنْ شَحْمِ الْحِنْطَةِ.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
يُرْسِلُ كَلِمَتَهُ فِي الأَرْضِ. سَرِيعًا جِدًا يُجْرِي قَوْلَهُ.
посилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!
الَّذِي يُعطِي الثَّلْجَ كَالصُّوفِ، وَيُذَرِّي الصَّقِيعَ كَالرَّمَادِ.
Дає сніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,
يُلْقِي جَمْدَهُ كَفُتَاتٍ. قُدَّامَ بَرْدِهِ مَنْ يَقِفُ؟
Він кидає лід Свій, немов ті кришки, і перед морозом Його хто устоїть?
يُرْسِلُ كَلِمَتَهُ فَيُذِيبُهَا. يَهُبُّ بِرِيحِهِ فَتَسِيلُ الْمِيَاهُ.
Та Він пошле Своє слово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!
يُخْبِرُ يَعْقُوبَ بِكَلِمَتِهِ، وَإِسْرَائِيلَ بِفَرَائِضِهِ وَأَحْكَامِهِ.
Своє слово звіщає Він Якову, постанови Свої та Свої правосуддя ізраїлю:
لَمْ يَصْنَعْ هكَذَا بِإِحْدَى الأُمَمِ، وَأَحْكَامُهُ لَمْ يَعْرِفُوهَا. هَلِّلُويَا.
для жодного люду Він так не зробив, той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!