Psalms 146

هَلِّلُويَا. سَبِّحِي يَا نَفْسِي الرَّبَّ.

Алілуя! Хвали, душе моя, Господа,

أُسَبِّحُ الرَّبَّ فِي حَيَاتِي، وَأُرَنِّمُ لإِلهِي مَا دُمْتُ مَوْجُودًا.

хвалитиму Господа, поки живу, співатиму Богу моєму, аж поки існую!

لاَ تَتَّكِلُوا عَلَى الرُّؤَسَاءِ، وَلاَ عَلَى ابْنِ آدَمَ حَيْثُ لاَ خَلاَصَ عِنْدَهُ.

Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема:

تَخْرُجُ رُوحُهُ فَيَعُودُ إِلَى تُرَابِهِ. فِي ذلِكَ الْيَوْمِ نَفْسِهِ تَهْلِكُ أَفْكَارُهُ.

вийде дух його і він до своєї землі повертається, того дня його задуми гинуть!

طُوبَى لِمَنْ إِلهُ يَعْقُوبَ مُعِينُهُ، وَرَجَاؤُهُ عَلَى الرَّبِّ إِلهِهِ،

Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що надія його на Господа, Бога його,

الصَّانِعِ السَّمَاوَاتِ وَالأَرْضَ، الْبَحْرَ وَكُلَّ مَا فِيهَا. الْحَافِظِ الأَمَانَةَ إِلَى الأَبَدِ.

що небо та землю вчинив, море й усе, що є в них, що правди пильнує навіки,

الْمُجْرِي حُكْمًا لِلْمَظْلُومِينَ، الْمُعْطِي خُبْزًا لِلْجِيَاعِ. الرَّبُّ يُطْلِقُ الأَسْرَى.

правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в'язнів розв'язує,

الرَّبُّ يَفْتَحُ أَعْيُنَ الْعُمْيِ. الرَّبُّ يُقَوِّمُ الْمُنْحَنِينَ. الرَّبُّ يُحِبُّ الصِّدِّيقِينَ.

Господь очі сліпим відкриває, Господь випростовує зігнутих, Господь милує праведних!

الرَّبُّ يَحْفَظُ الْغُرَبَاءَ. يَعْضُدُ الْيَتِيمَ وَالأَرْمَلَةَ، أَمَّا طَرِيقُ الأَشْرَارِ فَيُعَوِّجُهُ.

Господь обороняє приходьків, сироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!

يَمْلِكُ الرَّبُّ إِلَى الأَبَدِ، إِلهُكِ يَا صِهْيَوْنُ إِلَى دَوْرٍ فَدَوْرٍ. هَلِّلُويَا.

Хай царює навіки Господь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! Алілуя!