Job 8

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!