I Corinthians 7

А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.

Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.

Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.

А це говорю вам як раду, а не як наказа.

Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.

Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.

А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!

А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!

Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.

І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.

Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.

А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?

Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.

Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.

Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.

Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.

Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.

Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.

Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!

Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!

Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.

Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.

А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,

а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,

а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.

А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,

а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,

і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.

А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.

А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.

Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.

Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.

Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.