Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

David iudica Domine adversarios meos pugna contra pugnantes me

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

adprehende scutum et hastam et consurge in auxilium meum

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

evagina gladium et praeoccupa ex adverso persequentem me dic animae meae salus tua ego sum

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

confundantur et revereantur qui quaerunt animam meam convertantur retrorsum et confundantur qui cogitant malum mihi

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

fiant sicut pulvis ante faciem venti et angelus Domini inpellat

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

sit via eorum tenebrae et lubricum et angelus Domini persequatur eos

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

quia frustra absconderunt mihi insidias retis sui sine causa foderunt animae meae

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

veniat ei calamitas quam ignorat et rete suum quod abscondit conprehendat eum et cadat in laqueum

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

anima autem mea exultabit in Domino et laetabitur in salute sua

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

omnia ossa mea dicent Domine quis similis tui eruens inopem a validiore et pauperem et mendicum a violento

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

surgentes testes iniqui quae nesciebam interrogabant me

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

reddebant mihi mala pro bono sterilitatem animae meae

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

ego autem cum infirmarer ab eis induebar cilicio humiliabam in ieiunio animam meam et oratio mea ad sinum meum revertetur

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

quasi ad amicum quasi ad fratrem meum sic ambulabam quasi lugens mater tristis incurvabar

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

et in infirmitate mea laetabantur et congregabantur collecti sunt adversum me percutientes et nesciebam

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

scindentes et non tacentes in simulatione verborum fictorum frendebant contra me dentibus suis

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Domine quanta aspicies converte animam meam a calamitatibus suis a leonibus solitariam meam

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

confitebor tibi in ecclesia grandi in populo forti laudabo te

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

non laetentur super me inimici mei mendaces odientes me frustra coniventes oculo

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

non enim pacem loquuntur sed in rapina terrae verba fraudulenta concinnant

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

et dilataverunt super me os suum dixerunt va va vidit oculus noster

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

vidisti Domine ne taceas Domine ne elongeris a me

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

consurge et evigila in iudicium meum Deus meus et Domine in causam meam

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

iudica me secundum iustitiam meam Domine Deus meus et ne insultent mihi

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

ne dicant in corde suo va va va animae nostrae ne dicant absorbuimus eum

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

confundantur et revereantur pariter qui laetantur in adflictione mea induantur confusione et verecundia qui magnificantur super me

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

laudent et laetentur qui volunt iustitiam meam et dicant semper magnificetur Dominus qui vult pacem servi sui

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

et lingua mea meditabitur iustitiam tuam tota die laudem tuam