Proverbs 27

Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

ne glorieris in crastinum ignorans quid superventura pariat dies

Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

laudet te alienus et non os tuum extraneus et non labia tua

Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

grave est saxum et onerosa harena sed ira stulti utroque gravior

Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

ira non habet misericordiam nec erumpens furor et impetum concitati ferre quis poterit

Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

melior est manifesta correptio quam amor absconditus

Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

meliora sunt vulnera diligentis quam fraudulenta odientis oscula

Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

anima saturata calcabit favum anima esuriens et amarum pro dulce sumet

Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

sicut avis transmigrans de nido suo sic vir qui relinquit locum suum

Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

unguento et variis odoribus delectatur cor et bonis amici consiliis anima dulcoratur

Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

amicum tuum et amicum patris tui ne dimiseris et domum fratris tui ne ingrediaris in die adflictionis tuae melior est vicinus iuxta quam frater procul

Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

stude sapientiae fili mi et laetifica cor meum ut possim exprobranti respondere sermonem

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

astutus videns malum absconditus est parvuli transeuntes sustinuere dispendia

Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

tolle vestimentum eius qui spopondit pro extraneo et pro alienis auferto pignus

Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

qui benedicit proximo suo voce grandi de nocte consurgens maledicenti similis erit

Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

tecta perstillantia in die frigoris et litigiosa mulier conparantur

хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

qui retinet eam quasi qui ventum teneat et oleum dexterae suae vocabit

Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

ferrum ferro acuitur et homo exacuit faciem amici sui

Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

qui servat ficum comedet fructus eius et qui custos est domini sui glorificabitur

Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

quomodo in aquis resplendent vultus prospicientium sic corda hominum manifesta sunt prudentibus

Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

infernus et perditio non replentur similiter et oculi hominum insatiabiles

Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

quomodo probatur in conflatorio argentum et in fornace aurum sic probatur homo ore laudantis

Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

si contuderis stultum in pila quasi tisanas feriente desuper pilo non auferetur ab eo stultitia eius

Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

diligenter agnosce vultum pecoris tui tuosque greges considera

бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

non enim habebis iugiter potestatem sed corona tribuetur in generatione generationum

Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

aperta sunt prata et apparuerunt herbae virentes et collecta sunt faena de montibus

будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

agni ad vestimentum tuum et hedi agri pretium

і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.

sufficiat tibi lac caprarum in cibos tuos in necessaria domus tuae et ad victum ancillis tuis