Job 24

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

ab Omnipotente non sunt abscondita tempora qui autem noverunt eum ignorant dies illius

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

alii terminos transtulerunt diripuerunt greges et paverunt eos

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

asinum pupillorum abigerunt et abstulerunt pro pignore bovem viduae

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

subverterunt pauperum viam et oppresserunt pariter mansuetos terrae

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

alii quasi onagri in deserto egrediuntur ad opus suum vigilantesque ad praedam praeparant panem liberis

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

agrum non suum demetunt et vineam eius quem vi oppresserunt vindemiant

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

nudos dimittunt homines indumenta tollentes quibus non est operimentum in frigore

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

quos imbres montium rigant et non habentes velamen amplexantur lapides

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

vim fecerunt depraedantes pupillos et vulgum pauperem spoliaverunt

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

nudis et incedentibus absque vestitu et esurientibus tulerunt spicas

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

inter acervos eorum meridiati sunt qui calcatis torcularibus sitiunt

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

de civitatibus fecerunt viros gemere et anima vulneratorum clamavit et Deus inultum abire non patitur

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

ipsi fuerunt rebelles luminis nescierunt vias eius nec reversi sunt per semitas illius

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

mane primo consurgit homicida interficit egenum et pauperem per noctem vero erit quasi fur

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

oculus adulteri observat caliginem dicens non me videbit oculus et operiet vultum suum

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

perfodit in tenebris domos sicut in die condixerant sibi et ignoraverunt lucem

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

si subito apparuerit aurora arbitrantur umbram mortis et sic in tenebris quasi in luce ambulant

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

levis est super faciem aquae maledicta sit pars eius in terra nec ambulet per viam vinearum

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

ad nimium calorem transeat ab aquis nivium et usque ad inferos peccatum illius

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

obliviscatur eius misericordia dulcedo illius vermes non sit in recordatione sed conteratur quasi lignum infructuosum

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

pavit enim sterilem et quae non parit et viduae bene non fecit

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

detraxit fortes in fortitudine sua et cum steterit non credet vitae suae

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

dedit ei Deus locum paenitentiae et ille abutitur eo in superbiam oculi autem eius sunt in viis illius

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

elevati sunt ad modicum et non subsistent et humiliabuntur sicut omnia et auferentur et sicut summitates spicarum conterentur

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?

quod si non est ita quis me potest arguere esse mentitum et ponere ante Deum verba mea