Psalms 74

Псалом навчальний, Асафів. Нащо, Боже, назавжди Ти нас опустив, чого розпалився Твій гнів на отару Твого пасовиська?

Μασχιλ του Ασαφ. Δια τι, Θεε, απερριψας ημας διαπαντος; δια τι καπνιζει η οργη σου εναντιον των προβατων της βοσκης σου;

Спогадай про громаду Свою, яку Ти віддавна набув, про племено спадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оселився,

Μνησθητι της συναγωγης σου, την οποιαν απεκτησας απ αρχης την ραβδον της κληρονομιας σου, την οποιαν ελυτρωσας τουτο το ορος Σιων, εν ω κατωκησας.

підійми ж Свої стопи до вічних руїн, бо ворог усе зруйнував у святині!...

Κινησον τα βηματα σου προς τας παντοτεινας ερημωσεις, προς παν κακον, το οποιον επραξεν ο εχθρος εν τω αγιαστηριω.

Ревіли Твої вороги у святині Твоїй, умістили знаки за ознаки свої,

Οι εχθροι σου βρυχωνται εν τω μεσω των συναγωγων σου εθεσαν σημαιας τας σημαιας αυτων.

виглядало то так, якби хто догори підіймав був сокири в гущавині дерева...

Γνωστον εγεινεν ως εαν τις σηκονων πελεκυν καταφερη επι πυκνα δενδρα,

А тепер її різьби ураз розбивають вони молотком та сокирами,

ουτω τωρα αυτοι συνετριψαν δια μιας με πελεκεις και σφυρια, τα πελεκητα εργα αυτου.

Святиню Твою на огонь віддали, оселю Твого Ймення аж дощенту збезчестили...

Κατεκαυσαν εν πυρι το αγιαστηριον σου εως εδαφους εβεβηλωσαν το κατοικητηριον του ονοματος σου.

Сказали вони в своїм серці: Зруйнуймо їх разом! і спалили в краю всі місця Божих зборів...

Ειπον εν τη καρδια αυτων, Ας εξολοθρευσωμεν αυτους ομου κατεκαυσαν πασας τας συναγωγας του Θεου εν τη γη.

Наших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

Τα σημεια ημων δεν βλεπομεν δεν υπαρχει πλεον προφητης ουδε γνωριζων μεταξυ ημων το εως ποτε.

Аж доки, о Боже, гнобитель знущатися буде, зневажатиме ворог навіки ім'я Твоє?

Εως ποτε, Θεε, θελει ονειδιζει ο εναντιος; θελει βλασφημει ο εχθρος το ονομα σου διαπαντος;

Для чого притримуєш руку Свою та правицю Свою? З середини лоня Свого їх понищ!

Δια τι αποστρεφεις την χειρα σου, και την δεξιαν σου; εκβαλε αυτην εκ μεσου του κολπου σου και αφανισον αυτους.

А Ти, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш спасіння посеред землі!

Αλλ ο Θεος ειναι εξ αρχης Βασιλευς μου, εργαζομενος σωτηριαν εν μεσω της γης.

Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміям на водах,

Συ διεχωρισας δια της δυναμεως σου την θαλασσαν συ συνετριψας τας κεφαλας των δρακοντων εν τοις υδασι.

Ти левіятанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пустині,

Συ συνετριψας τας κεφαλας τον Λευιαθαν εδωκας αυτον βρωσιν εις τον λαον, τον κατοικουντα εν ερημοις.

Ти був розділив джерело та потік, Ти висушив ріки великі!

Συ ηνοιξας πηγας και χειμαρρους εξηρανας ποταμους δυνατους.

Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

Σου ειναι η ημερα και σου η νυξ συ ητοιμασας το φως και τον ηλιον.

всі границі землі Ти поставив, Ти літо та зиму створив!

Συ εθεσας παντα τα ορια της γης συ εκαμες το θερος και τον χειμωνα.

Пам'ятай же про це: ворог знущається з Господа, а народ нерозумний зневажує Ймення Твоє!

Μνησθητι τουτου, οτι ο εχθρος ωνειδισε τον Κυριον και λαος αφρων εβλασφημησε το ονομα σου.

Не віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!

Μη παραδωσης εις τα θηρια την ψυχην της τρυγονος σου την συναξιν των πενητων σου μη λησμονησης διαπαντος.

Споглянь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань насилля!

Επιβλεψον επι την διαθηκην σου διοτι επλησθησαν οι σκοτεινοι της γης τοποι απο οικων καταδυναστειας.

Нехай не відходить пригноблений посоромленим, бідний та вбогий нехай прославляють імення Твоє!

Ας μη στραφη ο ταλαιπωρος εις τα οπισω κατησχυμμενος ο πτωχος και ο πενης ας επαινωσι το ονομα σου.

Встань же, о Боже, судися за справу Свою, пам'ятай про щоденну наругу Свою від безумного!

Αναστα, Θεε δικασον την δικην σου μνησθητι του ονειδισμου, τον οποιον εις σε καμνει ο αφρων ολην την ημεραν.

Не забудь же про вереск Своїх ворогів, про галас бунтівників проти Тебе, що завжди зростає!

Μη λησμονησης την φωνην των εχθρων σου ο θορυβος των επανισταμενων κατα σου αυξανει διαπαντος.