Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Ya RAB, benimle uğraşanlarla sen uğraş, Benimle savaşanlarla sen savaş!

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Al küçük kalkanla büyük kalkanı, Yardımıma koş!

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Kaldır mızrağını, kargını beni kovalayanlara, “Seni ben kurtarırım” de bana!

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Canıma kastedenler utanıp rezil olsun! Utançla geri çekilsin bana kötülük düşünenler!

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Rüzgarın sürüklediği saman çöpüne dönsünler, RAB’bin meleği artlarına düşsün!

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Karanlık ve kaygan olsun yolları, RAB’bin meleği kovalasın onları!

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

Madem neden yokken bana gizli ağlar kurdular, Nedensiz çukur kazdılar,

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Başlarına habersiz felaket gelsin, Gizledikleri ağa kendileri tutulsun, Felakete uğrasınlar.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

O zaman RAB’de sevinç bulacağım, Beni kurtardığı için coşacağım.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

Bütün varlığımla şöyle diyeceğim: “Senin gibisi var mı, ya RAB, Mazlumu zorbanın elinden, Mazlumu ve yoksulu soyguncudan kurtaran?”

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

Kötü niyetli tanıklar türüyor, Bilmediğim konuları soruyorlar.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

İyiliğime karşı kötülük ediyor, Yalnızlığa itiyorlar beni.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

Oysa onlar hastalanınca ben çula sarınır, Oruç tutup alçakgönüllü olurdum. Duam yanıtsız kalınca, Bir dost, bir kardeş yitirmiş gibi dolaşırdım. Kederden belim bükülürdü, Annesi için yas tutan biri gibi.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

Oysa onlar hastalanınca ben çula sarınır, Oruç tutup alçakgönüllü olurdum. Duam yanıtsız kalınca, Bir dost, bir kardeş yitirmiş gibi dolaşırdım. Kederden belim bükülürdü, Annesi için yas tutan biri gibi.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

Ama ben sendeleyince toplanıp sevindiler, Toplandı bana karşı tanımadığım alçaklar, Durmadan didiklediler beni.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

Tanrıtanımaz, alaycı soytarılar gibi, Diş gıcırdattılar bana.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Ne zamana dek seyirci kalacaksın, ya Rab? Kurtar canımı bunların saldırısından, Hayatımı bu genç aslanlardan!

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

Büyük toplantıda sana şükürler sunacağım, Kalabalığın ortasında sana övgüler dizeceğim.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

[] Sevinmesin boş yere bana düşman olanlar, Göz kırpmasınlar birbirlerine Nedensiz benden nefret edenler.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

Çünkü barış sözünü etmez onlar, Kurnazca düzen kurarlar ülkenin sakin insanlarına.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Beni suçlamak için ağızlarını ardına kadar açtılar: “Oh! Oh!” diyorlar, “İşte kendi gözümüzle gördük yaptıklarını!”

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

Olup biteni sen de gördün, ya RAB, sessiz kalma, Ya Rab, benden uzak durma!

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Uyan, kalk savun beni, Uğraş hakkım için, ey Tanrım ve Rab’bim!

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Adaletin uyarınca haklı çıkar beni, ya RAB, Tanrım benim! Gülmesinler halime!

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Demesinler içlerinden: “Oh! İşte buydu dileğimiz!”, Konuşmasınlar ardımdan: “Yedik başını!” diye.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Utansın kötü halime sevinenler, Kızarsın yüzleri hepsinin; Gururla karşıma dikilenler Utanca, rezalete bürünsün.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Benim haklı çıkmamı isteyenler, Sevinç çığlıkları atıp coşsunlar; Şöyle desinler sürekli: “Kulunun esenliğinden hoşlanan RAB yücelsin!”

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

O zaman gün boyu adaletin, Övgülerin dilimden düşmeyecek.