Job 32

І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.

E aqueles três homens cessaram de responder a Jó; porque era justo aos seus próprios olhos.

І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

Então se acendeu a ira de Eliú, filho de Baraquel, o buzita, da família de Rão; acendeu-se a sua ira contra Jó, porque este se justificava a si mesmo, e não a Deus.

Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

Também contra os seus três amigos se acendeu a sua ira, porque não tinham achado o que responder, e contudo tinham condenado a Jó.

А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.

Ora, Eliú havia esperado para falar a Jó, porque eles eram mais idosos do que ele.

І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!

Quando, pois, Eliú viu que não havia resposta na boca daqueles três homens, acendeu-se-lhe a ira.

І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.

Então respondeu Eliú, filho de Baraquel, o buzita, dizendo: Eu sou de pouca idade, e vós sois, idosos; arreceei-me e temi de vos declarar a minha opinião.

Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!

Dizia eu: Falem os dias, e a multidão dos anos ensine a sabedoria.

Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.

Há, porém, um espírito no homem, e o sopro do Todo-Poderoso o faz entendido.

Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.

Não são os velhos que são os sábios, nem os anciãos que entendem o que é reto.

Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!

Pelo que digo: Ouvi-me, e também eu declararei a minha opinião.

Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.

Eis que aguardei as vossas palavras, escutei as vossas considerações, enquanto buscáveis o que dizer.

І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!

Eu, pois, vos prestava toda a minha atenção, e eis que não houve entre vós quem convencesse a Jó, nem quem respondesse às suas palavras;

Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!

pelo que não digais: Achamos a sabedoria; Deus é que pode derrubá-lo, e não o homem.

Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.

Ora ele não dirigiu contra mim palavra alguma, nem lhe responderei com as vossas palavras.

Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...

Estão pasmados, não respondem mais; faltam-lhes as palavras.

Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.

Hei de eu esperar, porque eles não falam, porque já pararam, e não respondem mais?

Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.

Eu também darei a minha resposta; eu também declararei a minha opinião.

Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...

Pois estou cheio de palavras; o espírito dentro de mim me constrange.

Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!

Eis que o meu peito é como o mosto, sem respiradouro, como odres novos que estão para arrebentar.

Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!

Falarei, para que ache alívio; abrirei os meus lábios e responderei:

На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,

Que não faça eu acepção de pessoas, nem use de lisonjas para com o homem.

бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!

Porque não sei usar de lisonjas; do contrário, em breve me levaria o meu Criador.