Job 10

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Tendo tédio à minha vida; darei livre curso à minha queixa, falarei na amargura da minha alma:

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Direi a Deus: Não me condenes; faze-me saber por que contendes comigo.

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Tens prazer em oprimir, em desprezar a obra das tuas mãos e favorecer o desígnio dos ímpios?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Tens tu olhos de carne? Ou vês tu como vê o homem?

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

São os teus dias como os dias do homem? Ou são os teus anos como os anos de um homem,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

para te informares da minha iniquidade, e averiguares o meu pecado,

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

ainda que tu sabes que eu não sou ímpio, e que não há ninguém que possa livrar-me da tua mão?

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

As tuas mãos me fizeram e me deram forma; e te voltas agora para me consumir?

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Lembra-te, pois, de que do barro me formaste; e queres fazer-me tornar ao pó?

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

Não me vazaste como leite, e não me coalhaste como queijo?

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

De pele e carne me vestiste, e de ossos e nervos me teceste.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Vida e misericórdia me tens concedido, e a tua providência me tem conservado o espírito.

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Contudo ocultaste estas coisas no teu coração; bem sei que isso foi o teu desígnio.

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Se eu pecar, tu me observas, e da minha iniquidade não me absolverás.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Se for ímpio, ai de mim! Se for justo, não poderei levantar a minha cabeça, estando farto de ignomínia, e de contemplar a minha miséria.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Se a minha cabeça se exaltar, tu me caças como a um leão feroz; e de novo fazes maravilhas contra mim.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Tu renovas contra mim as tuas testemunhas, e multiplicas contra mim a tua ira; reveses e combate estão comigo.

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Por que, pois, me tiraste da madre? Ah! Se então tivera expirado, e olhos nenhuns me vissem!

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Então fora como se nunca houvera sido; e da madre teria sido levado para a sepultura.

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

Não são poucos os meus dias? Cessa, pois, e deixa-me, para que por um pouco eu tome alento;

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

antes que me vá para o lugar de que não voltarei, para a terra da escuridão e das densas trevas,

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

terra escuríssima, como a própria escuridão, terra da sombra trevosa e do caos, e onde a própria luz é como a escuridão.