Psalms 139

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,

Til sangmesteren; av David; en salme. Herre, du ransaker mig og kjenner mig.

Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.

Enten jeg sitter, eller jeg står op, da vet du det; du forstår min tanke langt fra.

Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,

Min sti og mitt leie gransker du ut, og du kjenner grant alle mine veier.

бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!

For det er ikke et ord på min tunge - se, Herre, du vet det alt sammen.

Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.

Bakfra og forfra omgir du mig, og du legger din hånd på mig.

Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!

Å forstå dette er mig for underlig, det er for høit, jeg makter det ikke.

Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?

Hvor skal jeg gå fra din Ånd, og hvor skal jeg fly fra ditt åsyn?

Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!

Farer jeg op til himmelen så er du der, og vil jeg rede mitt leie i dødsriket, se, da er du der.

Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,

Tar jeg morgenrødens vinger, og vil jeg bo ved havets ytterste grense,

то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!

så fører også der din hånd mig, og din høire hånd holder mig fast.

Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,

Og sier jeg: Mørket skjule mig, og lyset omkring mig bli natt -

то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!

så gjør heller ikke mørket det for mørkt for dig, og natten lyser som dagen, mørket er som lyset.

Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,

For du har skapt mine nyrer, du virket mig i min mors liv.

Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!

Jeg priser dig fordi jeg er virket på forferdelig underfull vis; underfulle er dine gjerninger, og min sjel kjenner det såre vel.

і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!

Mine ben var ikke skjult for dig da jeg blev virket i lønndom, da jeg blev kunstig virket i jordens dyp.

Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...

Da jeg bare var foster, så dine øine mig, og i din bok blev de alle opskrevet de dager som blev fastsatt da ikke en av dem var kommet.

Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,

Hvor vektige dine tanker er for mig, Gud, hvor store deres summer!

перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.

Vil jeg telle dem, så er de flere enn sand; jeg våkner op, og jeg er ennu hos dig.

Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

Gud, gid du vilde drepe den ugudelige, og I blodtørstige menn, vik fra mig -

Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!

de som nevner ditt navn til å fremme onde råd, som bruker det til løgn, dine fiender!

Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:

Skulde jeg ikke hate dem som hater dig, Herre, og avsky dem som reiser sig imot dig?

повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...

Jeg hater dem med et fullkomment hat; de er mine fiender.

Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,

Ransak mig, Gud, og kjenn mitt hjerte! Prøv mig og kjenn mine mangehånde tanker,

і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!

og se om jeg er på fortapelsens vei, og led mig på evighetens vei!