Job 10

Життя моє стало бридке для моєї душі... Нехай нарікання своє я на себе пущу, нехай говорю я в гіркоті своєї душі!

Maharikoriko ahy ny aiko; Hamoaka ny fitarainako aho sy hiteny noho ny fangidian'ny fanahiko

Скажу Богові я: Не осуджуй мене! Повідом же мене, чого став Ти зо мною на прю?

Hanao amin'Andriamanitra hoe aho: Aza manameloka ahy; Mba ampahalalao izay anton'ny iadianao amiko aho.

Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних освітлюєш?

Mahafaly Anao va ny hampahory sy hanary ny efa nisasaranao ka hamirapiratra amin'ny fisainan'ny ratsy fanahy?

Хіба маєш Ти очі тілесні? Чи Ти бачиш так само, як бачить людина людину?

Manana maso nofo va Hianao? Na mijery tahaka ny fijerin'ny zanak'olombelona?

Хіба Твої дні як дні людські, чи літа Твої як дні мужа,

Tahaka ny andron'ny zanak'olombelona va ny andronao? Na tahaka ny taonan'ny olombelona ny taonanao,

що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,

No dia mikaroka izay heloko Hianao sy mikatsaka izay fahotako,

хоч відаєш Ти, що я не беззаконник, та нема, хто б мене врятував від Твоєї руки?

Na dia fantatrao aza fa tsy mba ratsy fanahy aho, ary tsy misy mahavonjy amin'ny tananao?

Твої руки створили мене і вчинили мене, потім Ти обернувся і губиш мене...

Ny tananao ihany no namorona ahy ka nanisy endrika izao tenako rehetra izao, kanjo levoninao indray aho izao.

Пам'ятай, що мов глину мене обробив Ти, і в порох мене обертаєш.

Masina Hianao, tsarovy fa notefenao toy ny tanimanga aho, ka hamerina ahy amin'ny vovoka indray Hianao!

Чи не ллєш мене, мов молоко, і не згустив Ти мене, мов на сир?

Tsy naidinao toy ny ronono va aho ka nampandrinao toy ny ronono-mandry?

Ти шкірою й тілом мене зодягаєш, і сплів Ти мене із костей та із жил.

Eny, notafianao hoditra sy nofo aho ary norarinao tamin'ny taolana sy ny ozatra.

Життя й милість подав Ти мені, а опіка Твоя стерегла мого духа.

Aina sy famindram-po no nomenao ahy; Ary ny fiahianao no niaro ny aiko.

А оце заховав Ти у серці Своєму, я знаю, що є воно в Тебе:

Saingy izao no nafeninao tao am-ponao, eny, fantatro fa tao aminao izao:

якщо я грішу, Ти мене стережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...

Raha manota aho, dia mamantatra ahy Hianao ka tsy manafaka ahy amin'ny heloko.

Якщо я провинюся, то горе мені! А якщо я невинний, не смію підняти свою голову, ситий стидом та напоєний горем своїм!...

Raha meloka aho, dia lozako! Ary na dia marina aza aho, dia tsy ho sahy miandrandra, satria feno henatra sady mahatsiaro fahoriana aho.

А коли піднесеться вона, то Ти ловиш мене, як той лев, і знову предивно зо мною поводишся:

Fa raha sahy miandrandra aho, dia hihaza ahy tahaka ny liona masiaka Hianao; Ary hiverina indray Hianao, ka ho mahagaga ny famelinao ahy.

поновлюєш свідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, військо за військом на мене Ти шлеш...

Mbola hanangana vavolombelona vaovao mandrakariva hanameloka ahy Hianao sy hampitombo ny fahatezeranao amiko; Fahavalo mifanontona no mamely ahy.

І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, і жоднісіньке око мене не побачило б,

Ka nahoana no namoaka ahy foana avy tany am-bohoka Hianao? Fa raha tsy izany, dia ho niala aina aho, ka tsy mba nisy maso nahita ahy akory.

як нібито не існував був би я, перейшов би з утроби до гробу...

Ary efa toy ny tsy ary aho. Ka nentina avy tany an-kibo ho any am-pasana.

Отож, дні мої нечисленні, перестань же, й від мене вступись, і нехай не турбуюся я бодай трохи,

Tsy vitsy va ny androko? Koa mitsahara Hianao, mihataha mba hakako aina kely,

поки я не піду й не вернуся! до краю темноти та смертної тіні,

Dieny tsy mbola lasa tsy hiverina aho, dia ho any amin'ny tanin'ny aizina sy ny aloky ny fahafatesana,

до темного краю, як морок, до тьмяного краю, в якому порядків нема, і де світло, як темрява...

Ho any amin'ny tany maizim-pito, dia ny an'ny aloky ny fahafatesana sy ny fikorontanana, sady maizim-pito ny famirapiratana any.