Psalms 35

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

Plead my cause, O LORD, with them that strive with me: fight against them that fight against me.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

Take hold of shield and buckler, and stand up for mine help.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

Draw out also the spear, and stop the way against them that persecute me: say unto my soul, I am thy salvation.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

Let them be confounded and put to shame that seek after my soul: let them be turned back and brought to confusion that devise my hurt.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

Let them be as chaff before the wind: and let the angel of the LORD chase them.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

Let their way be dark and slippery: and let the angel of the LORD persecute them.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

For without cause have they hid for me their net in a pit, which without cause they have digged for my soul.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

Let destruction come upon him at unawares; and let his net that he hath hid catch himself: into that very destruction let him fall.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

And my soul shall be joyful in the LORD: it shall rejoice in his salvation.

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

All my bones shall say, LORD, who is like unto thee, which deliverest the poor from him that is too strong for him, yea, the poor and the needy from him that spoileth him?

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

False witnesses did rise up; they laid to my charge things that I knew not.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

They rewarded me evil for good to the spoiling of my soul.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

But as for me, when they were sick, my clothing was sackcloth: I humbled my soul with fasting; and my prayer returned into mine own bosom.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

I behaved myself as though he had been my friend or brother: I bowed down heavily, as one that mourneth for his mother.

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

But in mine adversity they rejoiced, and gathered themselves together: yea, the abjects gathered themselves together against me, and I knew it not; they did tear me, and ceased not:

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

With hypocritical mockers in feasts, they gnashed upon me with their teeth.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

Lord, how long wilt thou look on? rescue my soul from their destructions, my darling from the lions.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

I will give thee thanks in the great congregation: I will praise thee among much people.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

Let not them that are mine enemies wrongfully rejoice over me: neither let them wink with the eye that hate me without a cause.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

For they speak not peace: but they devise deceitful matters against them that are quiet in the land.

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

Yea, they opened their mouth wide against me, and said, Aha, aha, our eye hath seen it.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

This thou hast seen, O LORD: keep not silence: O Lord, be not far from me.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

Stir up thyself, and awake to my judgment, even unto my cause, my God and my Lord.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

Judge me, O LORD my God, according to thy righteousness; and let them not rejoice over me.

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

Let them not say in their hearts, Ah, so would we have it: let them not say, We have swallowed him up.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

Let them be ashamed and brought to confusion together that rejoice at mine hurt: let them be clothed with shame and dishonour that magnify themselves against me.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

Let them shout for joy, and be glad, that favour my righteous cause: yea, let them say continually, Let the LORD be magnified, which hath pleasure in the prosperity of his servant.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!

And my tongue shall speak of thy righteousness and of thy praise all the day long.