Acts 15

А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

And certain men which came down from Judæa taught the brethren, and said, Except ye be circumcised after the manner of Moses, ye cannot be saved.

Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

When therefore Paul and Barnabas had no small dissension and disputation with them, they determined that Paul and Barnabas, and certain other of them, should go up to Jerusalem unto the apostles and elders about this question.

Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

And being brought on their way by the church, they passed through Phenice and Samaria, declaring the conversion of the Gentiles: and they caused great joy unto all the brethren.

Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

And when they were come to Jerusalem, they were received of the church, and of the apostles and elders, and they declared all things that God had done with them.

Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

But there rose up certain of the sect of the Pharisees which believed, saying, That it was needful to circumcise them, and to command them to keep the law of Moses.

І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

And the apostles and elders came together for to consider of this matter.

Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

And when there had been much disputing, Peter rose up, and said unto them, Men and brethren, ye know how that a good while ago God made choice among us, that the Gentiles by my mouth should hear the word of the gospel, and believe.

І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

And God, which knoweth the hearts, bare them witness, giving them the Holy Ghost, even as he did unto us;

і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

And put no difference between us and them, purifying their hearts by faith.

Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

Now therefore why tempt ye God, to put a yoke upon the neck of the disciples, which neither our fathers nor we were able to bear?

Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

But we believe that through the grace of the Lord Jesus Christ we shall be saved, even as they.

І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

Then all the multitude kept silence, and gave audience to Barnabas and Paul, declaring what miracles and wonders God had wrought among the Gentiles by them.

Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

And after they had held their peace, James answered, saying, Men and brethren, hearken unto me:

Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

Simeon hath declared how God at the first did visit the Gentiles, to take out of them a people for his name.

І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

And to this agree the words of the prophets; as it is written,

Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

After this I will return, and will build again the tabernacle of David, which is fallen down; and I will build again the ruins thereof, and I will set it up:

щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

That the residue of men might seek after the Lord, and all the Gentiles, upon whom my name is called, saith the Lord, who doeth all these things.

Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.

Known unto God are all his works from the beginning of the world.

Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

Wherefore my sentence is, that we trouble not them, which from among the Gentiles are turned to God:

але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

But that we write unto them, that they abstain from pollutions of idols, and from fornication, and from things strangled, and from blood.

Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

For Moses of old time hath in every city them that preach him, being read in the synagogues every sabbath day.

Тоді постановили апостоли й старші з цілою Церквою вибрати мужів із них, і послати до Антіохії з Павлом та Варнавою Юду, що зветься Варсавва, і Силу, мужів проводирів між братами,

Then pleased it the apostles and elders, with the whole church, to send chosen men of their own company to Antioch with Paul and Barnabas; namely, Judas surnamed Barsabas, and Silas, chief men among the brethren:

написавши своїми руками оце: Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохії, і Сирії, і Кілікії: Вітаємо вас!

And they wrote letters by them after this manner; The apostles and elders and brethren send greeting unto the brethren which are of the Gentiles in Antioch and Syria and Cilicia:

Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не доручували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

Forasmuch as we have heard, that certain which went out from us have troubled you with words, subverting your souls, saying, Ye must be circumcised, and keep the law: to whom we gave no such commandment:

то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб обраних мужів послати до вас із коханими нашими Варнавою та Павлом,

It seemed good unto us, being assembled with one accord, to send chosen men unto you with our beloved Barnabas and Paul,

людьми тими, що душі свої віддали за Ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

Men that have hazarded their lives for the name of our Lord Jesus Christ.

Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

We have sent therefore Judas and Silas, who shall also tell you the same things by mouth.

Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:

For it seemed good to the Holy Ghost, and to us, to lay upon you no greater burden than these necessary things;

стримуватися від ідольських жертов та крови, і задушенини, та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!...

That ye abstain from meats offered to idols, and from blood, and from things strangled, and from fornication: from which if ye keep yourselves, ye shall do well. Fare ye well.

Посланці ж прийшли в Антіохію, і, зібравши народ, доручили листа.

So when they were dismissed, they came to Antioch: and when they had gathered the multitude together, they delivered the epistle:

А перечитавши, раділи з потішення того.

Which when they had read, they rejoiced for the consolation.

А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьорували та зміцняли братів.

And Judas and Silas, being prophets also themselves, exhorted the brethren with many words, and confirmed them.

А як перебули вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

And after they had tarried there a space, they were let go in peace from the brethren unto the apostles.

Але Сила схотів лишитися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

Notwithstanding it pleased Silas to abide there still.

А Павло з Варнавою в Антіохії жили, навчаючи та благовістячи разом із іншими багатьома Слово Господнє.

Paul also and Barnabas continued in Antioch, teaching and preaching the word of the Lord, with many others also.

А по декількох днях промовив Павло до Варнави: Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, як вони пробувають.

And some days after Paul said unto Barnabas, Let us go again and visit our brethren in every city where we have preached the word of the Lord, and see how they do.

А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що званий був Марком.

And Barnabas determined to take with them John, whose surname was Mark.

Та Павло вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

But Paul thought not good to take him with them, who departed from them from Pamphylia, and went not with them to the work.

І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Марка, і поплинув до Кіпру.

And the contention was so sharp between them, that they departed asunder one from the other: and so Barnabas took Mark, and sailed unto Cyprus;

А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благодаті братами доручений.

And Paul chose Silas, and departed, being recommended by the brethren unto the grace of God.

І проходив він Сирію та Кілікію, Церкви зміцнюючи.

And he went through Syria and Cilicia, confirming the churches.